Рідні та друзі тих бійців 51-ї бригади, що геройськи обороняли висоту, але мусили після багатоденного обстрілу відійти на територію РФ і повернулися в Україну, написали президентові листа. Про це пише Нововолинськ Діловий.

Лист друкуємо без змін і правок:

«Президенту України, Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України
Порошенку Петру Олексійовичу

Шановний пане Президенте!

Ми, матері, батьки, бійців 51-ї окремої механізованої бригади 2 дивізіон 4 батареї, 13 армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України, звертаємося до Вас, щоб привернути увагу до ситуації, яка розгортається навколо даного підрозділу. Просимо Вас взяти під особистий контроль перебіг розслідування щодо подій 25-го липня 2014р. за участі бійців 51-го ОМБР, забезпечити повноту, об’єктивність та всебічний розгляд усіх обставин справи і прийняття справедливого та законного рішення.

Наші діти, чоловіки були призвані до лав ЗСУ по мобілізації (і також добровольці) ще з квітня — й увесь цей час мужньо виконували поставлені перед ними завдання, хоч би якими тяжкими вони були.

Із 11 липня під час передислокації підрозділ опинився в оточенні біля кордону з РФ (Свердловський район Луганської обл.) і був відрізаний від основних сил ЗСУ, наземних і повітряних комунікацій, але продовжував виконувати бойове завдання. Зазнавши втрат особового складу, залишившись без провізії, боєприпасів і без військової техніки, яка повністю була знищена при артобстрілах впродовж 2 тижнів, бійці отримали наказ залишити позиції і відходити до основних сил. Аби зберегти особовий склад та поновити боєздатність, 25 липня бійці вимушені були відходити через територію РФ, а зброю здали комбату, щоб не спровокувати міжнародний конфлікт. Дякуючи Богу, вони залишилися живі.

На Батьківщині, куди їх перевезли (в/ч А-1978 м. Запоріжжя ), їх зустріли не тільки рідні та близькі та вдячні громадяни, але й правоохоронні органи, які зараз намагаються зробити з наших дітей зрадників. Тільки за те, що вони не загинули там на висоті, не маючи права на відповідь, і вийшли з оточення. Все як у кращих традиціях НКВС. Їм офіційно висунули підозру у скоєнні кримінального злочину, що полягає в ухиленні від військової служби.

Підозра, яка не витримує жодної критики з боку юристів і правників, ба навіть суперечить здоровому глузду, адже ці бійці стільки зробили для захисту кордону, надто на тлі недавніх масових здач зброї і техніки частинами МВС та інших структур в обставинах менш загрозливих і вже під час проведення АТО.

Ми як батьки та громадяни країни обурені утисками бійців цього підрозділу з боку правоохоронних органів та слідства, це викликає нерозуміння і шок не тільки у рідних, а й і у всієї громадськості України.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Ми не знаємо, хто винен у тій ситуації, яка склалась на кордоні з РФ, але вважаємо, що перекладати вину за провальні стратегічні плани командування на простих бійців є неприпустимим. Та ще й у такий ганебний спосіб, до якого вдалися правоохоронні органи. Ми вбачаємо у цьому спробу відвести покарання і відволікти увагу суспільства від тих, хто за це має відповідати особисто. І ми будемо боротись за честь і гідність наших дітей і чоловіків.

http://styknews.info/sites/default/files/basic-foto/2014/08/05/im578x383-soldat_sud_zaporogie_readandtrust.info1_.jpg

Ті бійці, які після втрати побратимів, після поранень та психологічних травм повернулись на Батьківщину, потребують насамперед уваги з боку медиків, психологів. А найголовніша їхня потреба — відчути, що вони потрібні Державі. Нам боляче бачити, як у них згасає віра у справедливість, у те, що держава піклується про них, у те, що усі їхні дії були не марними. І це дуже сумно.

Петре Олексійовичу, Ви як батько зрозумійте нас. Не можна допустити, щоб хлопців покарали лише за те, що вони залишились живими та повернулися додому. Повернулись, щоб служити Україні .

Бо наслідки цієї ганебної практики правоохоронних органів можуть сильно відгукнутися серед пересічних громадян, серед військовослужбовців, які зараз захищають нашу державу на Сході, і серед тих, хто тільки збирається вступити до лав ЗСУ. Зараз нам як ніколи потрібні віддані патріоти України.

Петре Олексійовичу, звертаючись до Вас як до Гаранта, громадянина та батька, просимо взяти до уваги наше звернення та підтримати бійців з 51-ої ОМБР та інших підрозділів ЗСУ в тяжкий для них час і не допустити розправи над ними.

Перемога буде за Україною, слава Україні!

З глибокою повагою до Вас та з надією на вашу допомогу батьки, рідні та близькі 51-ої ОМБР».