Дев’ять місяців поспіль мешканці будинків, що на вулиці Винниченка в обласному центрі, домагаються закриття нічної броварні «Карабас-барабас». Річ у тім, що згаданий заклад у будні дні працює до опівночі, а у вихідні аж до третьої години ночі. Звісно, там постійно гамірно. Тож тамтешні люди, переважна більшість яких хоче у цей час спокійно відпочивати, змушені рятуватися, зачиняючи наглухо вікна своїх осель і запихаючи голови під подушки. ПРо це пише газета «Аверс-прес».

Наївні, щоправда, спробували боротися із цим явищем і навіть пішли у міські інстанції. Звернулися найперше до луцької влади, хоча й, як кажуть, знали, що «кришує» роботу цього закладу очільник Луцька Микола Романюк.

«Співвласником ТзОВ «Буратіно» є син міського голови Володимир Романюк, батько депутата Андрія Козюри та бізнесмен Сергій Була, – пишуть у своїх зверненнях до різних інстанцій мешканці будинків №23, 25, розташованих на вулиці Винниченка.

Пишуть і отримують відповіді. Правда, не по суті, але у встановлений законодавством термін. Наприклад, не дивує, що представники міської влади та керівники луцької міліції і прокуратури відмахуються від цих скаржників і твердять про прийняте луцькою міською радою рішення. Мовляв, усе, як і годиться, там оформлене і дозволене.

Натомість головний санітарний лікар Луцька Іван Ульчак наважився зробити конкретні висновки і у відповіді на звернення людей написав: «Результати досліджень показників рівнів шуму на прибудинковій території і в житловому приміщенні в нічний час перевищують допустимі рівні на 8-12 дБА».

Написав, бо заміряли ці шуми в оселях та довкола будинків скаржників. Тому і зробили такі висновки. Однак… Віз і нині там, оскільки власниками споруди, яка постала на місці дитячого кафе «Буратіно», як відомо, є близькі до очільників міста люди. Вочевидь, у цьому вбачається корупція. Проте ні міліція, ні прокуратура цього не помічає. Відписується, що, мовляв, згадані приміщення здані в оренду і їхні власники мають усі необхідні на це документи. І баста…

Відомо, що віднедавна продаж алкоголю після 22:00 в Луцьку просто заборонений. Правда, у згаданих нічних закладах п’ють пиво аж до опівночі, а у вихідні ще й довше. У свою чергу, відвідувачі цього бару виходять на вулиці на перекур. Захмелівши, звісно, вони голосно розмовляють. Та й поруч стоїть шеренга автомобілів таксі, водії яких чекають потенційних клієнтів. У свою чергу, аби не заснути і вони вмикають приймачі у своїх машинах та слухають голосну музику.

У цей час, відповідно, не можуть спокійно відпочивати жителі довколишніх будинків. Змушені бідолашні терпіти, бо знають, чим закінчилася боротьба за добудову згаданого дитячого кафе, яке розповзлося на територію місцевого скверу. Тоді люди воювали, однак нічого так і не домоглися. Воно ж бо й не дивно, адже співзасновники закладу представляють родину міської влади?