Вони приїхали з війни додому і не приховують, що повернуться туди знову. Про те, що відбувається на передовій, мужні чоловіки розповідають з сумом в очах.

Військовослужбовці, які приїхали до Луцька у відпустку та на лікування, зустрілися з Луцьким міським головою сьогодні, 18 серпня.

«Слово «герої» ми раніше казали, та, можливо, й не розуміли сенсу цього слова. А сьогодні такі як ви – герої. Люди, які боронять незалежність, суверенітет нашої держави, ті, хто захищає честь нашої держави», - зазначив міський голова Микола Романюк.

Кожен із них наголошує, що на Сході – війна, відверта агресія.

Військовослужбовець Михайло Дацюк приїхав у короткотермінову відпустку. І не заперечує, що після відпустки повернеться назад.

«Їдучи сюди я думав як донести людям, що там війна. За одного нашого, ми кладемо їх більше. Ми не воїни, ми мирні люди, ми стали солдатами. Нам відступати нікуди. В них російське озброєння, набагато краще, та хлопці налаштовані рішуче. Там війна. Ціною наших життів – мир по всій Україні», - зазначив він.

Хлопці розповідають, що артилерія розстрілює надзвичайно точно, а коригувальники вогню – дуже навчені люди. Вони воюють в надскладних умовах, розповідає боєць «Айдару».

«Артилеристи працюють по карті 1982 року. Як на мене, то це - зрада. Нас двічі наздоганяли «Гради». Ми не могли дізнатися, як, а виявилося, що нас вичислили за GPS- послугами. У госпіталі людей з кульовими пораненями одиниці. В основному – осколкові. Людей просто підставляють під розстріл. Я вважаю, що хлопців зраджують», - каже Роман Луцюк.


Він пояснює, що місцеві їх зустрічають зі сльозами на очах і просять якнайшвидше закінчити цю війну.

Хлопці додають, що на подібні зустрічі варто запрошувати військове керівництво. Бо влада – є влада, а військова справа – це військова справа. Бо до багатьох командирів є багато питань.

, 

,