Питання координації забезпечення волинських військових лежить здебільшого на плечах волонтерів. Бо вони доставляють провізію, амуніцію безпосереднього солдатам на блок-пости. А ось до централізованого забезпечення є чимало зауважень.

Про це стало відомо 18 серпня під час зустрічі Луцького міського голови з військовими, які перебувають на лікуванні, або у відпустці в Луцьку. Пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Зокрема, солдат Андрій Мудрик розповідає, що ті продукти, забезпечення, які надходять до офіцерів, часто до рядового складу не доходять.

«Те, що приходить на «общак», до солдат не доходить», - каже він.

Був випадок, розповіли учасники зустрічі, коли один із військовослужбовців передавав назад, у тил, продукти, які надійшли від волонтерів у зону АТО. А вже на місці ще одна жінка продавала на ринку ці консерви.

Розповідають військові, що часто до них приходять і бронежилети низької якості. Часто вони не витримують постріли з калібру 5.45. «Виходить, заробляють на наших життях», - каже військовий Михайло Дацюк.

Особливо складно, кажуть солдати, завезти харчі на передову – в ті точки, де найінтенсивніше ведуться бої. Та, незважаючи на все, це таки вдається зробити.

Батьки мобілізованих, які за ці кілька місяців стали активними волонтерами, розповідають історію, як вдалося доправити передачі на Савур-Могилу, яку військові зайняли з величезними зусиллями і втратами.

«І туди доставляють. У нас один боєць кілька днів ховався від обстрілів в окопах, бо не можна було туди добратися. Але йому вдалося вихопити момент, коли було затишшя, і разом з караваном, який туди їхав, він передав це хлопцям», - розповідає Ярослав Мудрик.

До слова – сам він не один десяток років віддав, перебуваючи на службі в ЗСУ. Був і заступником військового комісара. Зізнається, що сина Андрія міг «відмазати» одним дзвінком та цього не зробив. Нині його син приїхав додому. А там йому довелося геть несолодко – хлопець зі своїми побратимами з боєм вирвався з оточення на своєму танку.