Ще "вчора" ми заспокоювали один одного унікальною миролюбністю українського характеру і вважали себе чи не єдиною нацією на пострадянському просторі, де не стріляють, де ціниться людське життя і де громадянські конфлікти, вандалізм і вуличний бандитизм неможливі. І буквально за кілька місяців усе змінилося з точністю до навпаки. Країну лихоманить. Те, що здавалося надзвичайним, як випадкова трагедія, яка ось-ось закінчиться, стало повсякденністю. Буденними стали вбивства та отриманні звістки про вбитих друзів, дні траурів перетворюються на тижні.
Суспільство переживає цей час так, як людина переживає травму — спочатку не відчуваючи болю, не розуміючи, що ж власне сталося, і перебуваючи у стані посттравматичного шоку. Але ж рано чи пізно приходять і біль, і бажання розібратись, урятувати своє життя, вилікувати травму. Та чим більше ми запускаємо хворобу тим важче її лікувати.
Проте провідним політичним партіям не до того, вибори незабаром і замість того щоб займатись терапією держави переймаються вузькопартійними інтересами і сконцентровані на кадрово-посадових питаннях відмовляючись від діалогу з громадськістю, відтворюючи практику кулуарної, непрозорої політики.
А в цей час йде війна, не АТО, а справжня ВІЙНА, яку боїться визнати влада!!! Україна втрачає кожного дня територію, і що найстрашніше своїх дітей. 
Вже не перший день мої побратими з Партії розвитку закликають припинити протистояння шляхом введення міжнародних миротворчих військ ООН, адже Порошенко не зміг провести результативні переговори на міжнародній арені та забезпечити реальний діалог всередині країни. А ситуація «ні війни, ні миру» далі не може продовжуватися. Тож чи не єдиний наш шанс зберегти цілісність держави та життя наших громадян це миротворці ООН. Та чи прислухається до нас влада чи за виборами та посадами стає нечутно голосу розуму?

P.S.: Викладаючи свої думки на папері побачив засідання уряду, де шановний Прем’єр міністр України дозволив собі заявити, що Україна відмовляється від позаблокового статусу….
Невже така коротка пам'ять у політиків, невже прем’єр міністр забув своїх «папередників», які самовільно, без врахування думки Українського народу хотіли змінити політичний курс держави… Де вони зараз і куди Ви «рулите» Пане Яценюк?

https://www.facebook.com/rozvytokvol