Звільнили з роботи, зробили злодієм, а на додачу ще й вимагають за це гроші. На Луцькому підприємстві електротранспорту масово скоротили працівників, натомість за це люди ще й повинні заплатити чималі гроші. В ситуації спробували розібратись журналісти «Аверсу» і за це ледь не поплатились власним здоров’ям! Як це було дивіться далі.


Кожен із чоловіків ЛПЕ має чималий досвід і стаж водійської роботи, зокрема, й на Луцькому підприємстві електротранспорту. Вони вражені тим, як із ними вчинили. В серпні їх, а це близько тридцяти водіїв, звільнили з комунального підприємства. Пояснили тим, що маршрути 15 та 15а знімають із рейсу, а відтак роботи як такої немає.

Колишній працівник ЛПЕ Аркадій Марчак: «Під час розрахунку керівник створив такий наказ 118 про те, щоб вираховували в нас зароблені кошти за перевитрату палива. Я вважаю, що це незаконно».

Кколишній працівник ЛПЕ Олег Ворон: «Що ви зробите, платіть гроші і все. І в нас є така служба, яка контролює паливо і я вважаю, якщо автобус хоч трохи бере неправильно розход палива, то вони повинні бити на сполох, але то така була завше відмовка – «Це шо з свого кармана? Їжай на лінію і на цьому кінець».

Щоб зрозуміти чому з них насправді зняли гроші, люди написали заяву на ім’я директора з проханням надати копію наказу. Одержали відповідь. А там вказано, цитуємо: «згідно з законом про працю, видача копій наказів працівникам не видається, окрім наказу про їх звільнення».

Колишній працівник ЛПЕ: «З мене зробили злодія. Я все життя автобусник і я не знаю куди мені йти. В мене вдома гризня і йдіть подивіться як я живу, а як вони живуть… Мають вищитати 4 тисячі 700 гривень за пережог солярки».

Сумми, які водії мають сплатити за так звану розтрату пального різні, від двох до десяти тисяч гривень. За автобуси 15 та 15а, на яких раніше працювали ці чоловіки, Луцькрада й досі не розрахувалася з автозаводом. За словами водіїв, майже всі несправні та стоять просто неба на території підприємства.

Колишній працівник ЛПЕ Аркадій Марчак: «Автобуси, які обслуговували 15 і 15а маршрут, то там в системі охолодження була залята вода. Зимою вони працювали майже цілодобово. Якщо поломка то керівництвом було сказано, щоб машини не глушити, а це в нас виходить за зиму по два обіди в день по 40 хвилин і машина працювала в холосту. Ну і керівник рішив на нас відігратися».

Більше того, розповідають люди, для директора підприємства вони персони нонґрата. Потрапити на прийом до Анатолія Тимощука просто неможливо. Один водій спробував, щоправда, все закінчилось нецензурною лайкою, шарпаниною та стусанами.

Колишній працівник ЛПЕ: «Ми заходили до керівника нашого, Тимощука і шарпав мене за бари. За те щоб нас вигнати і ми пішли з роботи... Він кричить, матами криє, то я такого ще не бачив директора вибачте , будь ласка».

Потрапити до керівника підприємства спробували й ми. Та все марно. На прохідній - троє кремезних охоронців, які заявили: «Ви повинні зв’язатися з директором. На підставі чого, це комунальне підприємство! Ну яка різниця».

Із Анатолієм Тимощуком ми спробували зв’язатися телефоном. Натомість у відповідь посадовець заявив, що ні з ким спілкуватися не хоче.

Анатолій Тимощук просто поклав слухавку. Після цього ми спробували потрапити на територію ЛПЕ, щоб побачити автобуси, які, за словами колишніх працівників підприємства, навіть у дощову погоду несправні стоять просто неба. За це нас ледь не побили, а на додачу ще й викликали підмогу. Згодом за таке ставлення вибачався заступник міського голови Тарас Яковлєв.

А звільненим працівникам Тарас Яковлєв лише поспівчував та додав, це можна вирішити: «Тільки в судовому порядку і все!».

Іншими словами «моя хата скраю». Та люди рук не опускають і вже завтра обіцяють звернутися за допомогою до адвокатів. Тож, вочевидь, історія тільки починається.

Аркадій Марчак: «Якщо мені керівництво верне незаконне стягнення, то я краще віддам половину на схід для солдатів».

Чим завершиться ця історія дізнаєтесь із наступних інформаційних випусків.