Півзахисник «Волині» поспілкувався з прес-службою Прем`єр-ліги перед гостьовою грою з киянами.
– Дмитре, сьогодні актуально згадати, що народився ти у Києві, пройшов школу «Динамо». Які спогади про цей клуб, чи живе він у тебе в серці?
– Звичайно, з того часу як залишив його, встиг побувати у кількох командах, але за «Динамо» завжди уважно стежу. Спогади найтепліші, ця команда дала мені шанс. Напевно, я не повністю ним скористався, про що можна жалкувати. Тепер мені залишається тільки суперництво з колишнім колективом.
– У цьому світлі, мабуть, два матчі з динамівцями у рамках попереднього року запам’ятались?
– Безперечно. Тим більше, що перший матч співпав з дебютом у Прем’єр-лізі – ми у гостях зіграли внічию. Це була знакова подія. А у другому колі у Луцьку вдалося забити перший гол на тому ж рівні. Хоча ми й поступилися 1:4, але все могло скластись інакше, якби за рахунку 1:2 я забив би після подачі кутового.
– На ці ігри виходив як на особливі?
– У лізі найсильніших всі поєдинки особливі, але на «Динамо», гадаю, не тільки мені не потрібно налаштовуватись.
– Коли не граєш проти киян, вболіваєш за них?
– Так. У мене ніякої злості, неприємних спогадів немає. Якщо у мене щось не склалось там, то це мої недопрацювання. Тому підтримую динамівців.
– Які взагалі можеш робити висновки про себе у ПЛ після одного сезону, проведеного на такому рівні?
– Можу занести собі той рік в актив. Зіграв більше половини матчів після Першої ліги – це непоганий показник. Віталій Кварцяний мені довіряв, і це принесло багато позитиву. Треба далі думати над помилками, краще освоюватись, тому що зараз дивлюсь інші ліги і бачу різницю. Опускатись назад не хочеться. Тут все інше, починаючи від стадіонів і завершуючи всілякими побутовими дрібницями.
– Після дійсно доволі вдалого сезону у нову заявку «Волині» ти потрапив із запізненням і досі у поточному Чемпіонаті ПЛ не зіграв…
– Це можна пояснити нашими невеличкими непорозуміннями з Віталієм Володимировичем. Потім ми з ним сіли, поговорили, прийшли до спільного знаменника. Тому заявлений був за 2 дні до завершення цієї кампанії. Плюс у мене залишилась дискваліфікація на 2 матчі. З цієї причини пропустив ще й у вересні ігри із запорізьким «Металургом» та «Зорею». Тож, по суті, гра з «Динамо» - перша, коли я можу вийти на поле.
– Чи є відчуття, що так і станеться?
– Шанси є у всіх, вони рівні у гравців, які тренуються у загальній групі. Хто його знає, як буде… Може дасться взнаки минулий сезон.
– Так склалось, що другу частину сезону «Волинь» проводила з Віталієм Кварцяним на відстані. Є різниця, коли наставник повернувся на своє безпосереднє місце?
– Було не те щоб важко, його просто не вистачало. Всі знають, що слово Кварцяного спроможне багато що змінити у грі. Перші 5 турів ми його взагалі не бачили, коли він проходив лікування у стаціонарі. А вказівки телефоном і безпосередня присутність – це велика різниця.
– Часом Віталій Володимирович не змінився після цього?
– Я сказав би, що він став спокійнішим. Мабуть, це помітили всі, хто з ним спілкується. Ні, окремі спалахи емоцій залишись, однак це ж професія така. А от після гри, наступного дня – все спокійно, розважливо, можливість поговорити та зробити аналіз.
– Перед початком 7-го туру у вас 9 очок, 5 місце. Мабуть, у всіх добрий настрій?
– З настроєм, справді, все гаразд. Однак все ж згадуємо, що десь очок не добрали. У тій же грі з «Дніпром» нам не вистачило кількох хвилин до нічиєї, хоча могли і вигравати. А так все за планом, готуємось до наступних випробувань.
– Сьогодні перед «Динамо» існує підвищене хвилювання?
– Ні, нічого такого немає. Мотивація має бути перед кожним матчем, однак зайві емоції потрібно залишати поза полем і починати матч у спокійному стані.
– Яке на тебе враження справляє «Динамо» у новому сезоні?
– Команда почала гостріше грати. Знову використовуються фланги, добре вперед підключаються флангові захисники – ліворуч Євгеній Макаренко, на правому фланзі Даніло Сілва або Домагой Віда. Більше агресії, високого пресингу.
– Чи можливо вважати перевагою «Волині» те, що кияни у Португалії грали лише у четвер?
– Це не стане чимось вирішальним. Там і довша лава запасних, і інший рівень відновлення. Тим більше, у такому режимі динамівська команда звикла грати кожного року.
– Якою очікуєш найближчу зустріч?
– Бойовою, тому що «Волинь» нікому сильно по грі не поступалась – хіба що провалений був поєдинок з «Карпатами». Команда підібралась непогана, орендовані хлопці з «Дніпра» прагнуть себе зарекомендувати. І футбол наш став трохи іншим – менше безпосередньої боротьби і більше комбінацій.