Євген Іванович Мельник на виборчому «полі бою» - воїн не новий. Попри те, що кандидат у минулому мав досить успішну кар’єру лікаря-стоматолога, на сьогодні його радше знають як політика, депутата та впевненого «свободівця». За його плечима - депутатство у Волинській обласній раді і перемога на виборах до Верховної Ради України у 2012 році. І попри активну роботу у парламентських стінах на позачергових виборах у списках рідної «Свободи», вочевидь, для Євгена Мельника місця не знайшлося. Або ж, як і годиться впевнені націонал-стратеги вирішили, що їхній кандидат знову піде за перемогою по мажоритарному округу №19 з центром у місті Володимир-Волинський, так би мовити «по натоптаних стежках». 

Зокрема, через чітку націоналістичну позицію і скандальні вислови з трибуни Верховної Ради депутату на деякий час приклеїли німб, назвавши його «волинським провідником». Ні в якому разі ми не намагатимемось перекрутити інформацію про діяльність кандидата у стінах Верховної Ради, однак багатьом виборцям буде цікаво почитати про принципового політика дещо нове. Тож спробуймо проаналізувати роботу свободівця Євгена Мельника у кріслі народного депутата і подивитись з іншого боку на його політичну кар’єру.

Із самого обрання до парламенту Євген Мельник є членом Комітету Верховної Ради України з питань промислової та інвестиційної політики. Разом з тим, він увійшов до міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща виявився членом аж 14 груп з міжпарламентських зв’язків з різними країнами світу.

За результатами системи електронної реєстрації депутатів Євген Мельник зафіксував свою присутність у стінах Верховної Ради аж 136 разів. Разом з тим, 39 разів він був відсутнім. Що ж до письмової реєстрації, то у секретаріаті він засвідчував свою присутність особисто аж 169 разів. 11 разів Євген Мельник пропустив сесійні засідання через хворобу а 10 разів – без поважних причин. Ну, поважні чи не поважні, судити не нам, а от про справжні причини він чомусь секретаріату не доповідав.

Що ж до голосування у парламенті, то, з огляду на те, що Євген Мельник є членом ВО «Свобода», не важко здогадатися якими були його результати. Як відомо багатьом, фракція «свободівців» що у Верховній Раді, що в радах на місцях вирізняється на фоні інших своєю синхронністю в голосуванні. Партія сказала «Так», значить усі без винятку голосують «ЗА», партія сказала «НІ» - і усі… голосують «ПРОТИ». Тож результати голосувань волевиявлення Євгена Мельника цілком збігаються з позицією фракції, і хіба що в деяких питаннях система «Віче» не побачила його позиції – тоді коли депутата не було на робочому місці. Злагодженість у діях команди «свободівців» довго не приносила позитивних результатів. Допоки при владі були біло-блакитні – націоналісти сиділи в опозиції впевнено натискаючи кнопку «ПРОТИ» або «УТРИМАВСЯ», і лиш зрідка - «ЗА». Коли ж після лютневих подій ситуація у Верховній Раді кардинально змінилася – «свободівці» впевнено почали тиснути «за» приймаючи низку законопроектів як власного, так і сусідського по опозиції виробництва. Саме тоді вони, як то кажуть «відчули владу у своїх руках». Євген Мельник був чи не найактивнішим учасником тих подій і пліч-о-пліч зі своїм волинським побратимом Анатолієм Вітівим тримав оборону президії.

Таким чином, через таку партійну згуртованість «свободівців» особистої позиції Євгена Мельника у багатьох випадках і зовсім не видно. Синхронне підтримання і такі ж синхронні провали законопроектів бо «так сказала партія» багатьом незрозумілі. Звісно за власну позицію може влетіти «по шиї». Та хіба ж для того Євген Мельник ішов до парламенту щоб отримувати на горіхи від очільника? Тож, як не крути, а місце у Верховній Раді треба відробляти.

 

Що ж до законотворчої діяльності кандидата, то за 2 роки роботи у парламенті Євгену Мельнику вдалось «просунути» аж 17 законодавчих актів.

 

Щоправда лише 2 на сьогодні стали чинними. У 2013 році «Про відзначення 1025-ої річниці міста Володимира-Волинського Волинської області» та вже у квітні цього року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення матеріально-фінансового забезпечення обороноздатності держави». Здебільшого Євгена Мельника цікавили питання землі, виборчого законодавства, субвенцій, а також відзначення річниць міста Володимир-Волинський та Севастополя. Окрім цього, Євген Мельник наприкінці лютого ініціював звільнення від виконання обов'язків Міністра юстиції України Олени Лукаш.

Разом з тим, депутат від «Свободи», працюючи у Верховній Раді, подав 8 поправок до двох законопроектів своїх колег. Проте з них лише 2 врахували при прийнятті законів.

Полюбляв Євген Мельник у парламенті також виголошувати депутатські запити. Зокрема, за 2 роки роботи він озвучив їх аж 36: 10 – до Кабміну, 12 – керівникам міністерств та відомств, 13 – Генеральному прокурору України та 1 місцевим органам влади.

Тож у підсумку бачимо, що найбільше Євгена Мельника турбували питання неправомірної діяльності дирекції ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» і невиплати зарплатні працівникам ТзОВ «Луганськшахтострой», забезпечення прав мешканців гуртожитку ПАТ «Володимир-Волинський цукровий завод», якість природного газу, який постачається волинянам, виділення коштів у Державному бюджеті на 2014 рік на добудову загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Гряди Іваничівського району Волинської області, оформлення пенсії за віком на пільгових умовах колишнім працівникам Любомльського філіалу Київського заводу «Маяк», зупинення ретрансляції деяких російських телеканалів а також питання розшуку і притягнення до відповідальності колишніх високопосадовців.

Також Євген Мельник не оминув своєю увагою і питання повернення коштів вкладникам «Західінкомбанку». Разом з тим, його неабияк стурбувало питання «непрозорості» надання інформації акціонерам про діяльність ВАТ «Оснастка», які підозрювали керуючу санацією Надію Вознякевич у неправомірній розтраті майна та коштів.

Однак чи не найбільше депутат переймався роботою ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» та «Кроноспан УА». Зокрема, Євгена Мельника обурювало, що обидва підприємства завдають екології краю нищівного удару. Якщо конкретно, то на птахофабриці порушували екологічні та санітарні норми при захороненні відходів птиці, а лісопильна компанія забруднювала атмосферне повітря поблизу Нововолинська. Як наслідок – майже всі запити депутата були розглянуті відповідними органами, на що Євген Мельник отримував зворотні відповіді.

Що ж до парламентської «публічності» депутата, то як багатьом відомо, Євген Мельник – свободівець ще той: він і з кулаками проти комуно-регіоналів піде і паркан біля парламенту спиляти допоможе.

 

Та окрім цього неодноразово під час пленарних засідань депутат брався і до мікрофона. Зокрема, за 2 роки йому вдалось здійснити 33 виступи з місця а також 8 з парламентської трибуни.

Цьогоріч на позачергових виборах, яких так пристрасно добивалась ВО «Свобода», помітно багатьох колишніх депутатів, які йдуть реєструватись до ЦВК немов до себе додому. Однак досить прикро бачити, що з електронної системи центрвиборчкому зникла графа з інформацією про доходи кандидатів. Багатьом хотілося б на власні очі переглянути декларації кандидатів за минулі роки і проаналізувати як вплинуло депутатство на їх матеріальне становище. Та кат ма. Попри це, нам вдалось відшукати на парламентському сайті декларацію про доходи Євгена Мельника за 2013-й рік і порівняти її з аналогічним податковим документом за 2012-й.

Зокрема, у 2012 році депутат заробив всього 96,4 тисячі гривень, з яких 16,6 – становила заробітна плата. В той же час члени його сім’ї, займаючись підприємницькою діяльністю, отримали аж понад 308 тисяч гривень прибутку. Що ж до 2013 року, то минулого року, доходи Євгена Мельника дещо зросли. Зокрема, він отримав протягом року 237,5 тисяч гривень зарплатні. В той же час, прибутки членів його сім’ї значно впали і замість трьохсот тисяч вони заробили всього лишень 66,2 тисячі гривень. Що ж до нерухомості, то ситуація у Євгена Мельника та його сім’ї аніскільки не змінилась – у депутата квартирка на 60 квадратів – у його дружини великий будинок на 360 м.кв. а також кільканадцять гектарів землі. Дружина, подейкують, також має бізнес.

 

Автівок свободівець також не міняв. А от щодо видатків Євгена Мельника, то ситуація, з огляду на дані вказані в декларації, досить цікава. Зокрема, ще у 2012 році стало зрозуміло, що Євген Мельник має досить великий кредит у банку, оскільки ще тоді сплатив 1,29 мільйона гривень основної позики а також 177 тисяч гривень процентів за користування кредитом.

І це при тому, що у депутата немає ніяких банківських вкладень… Натомість вже у 2013 році він сплатив банку у сумі 866 тисяч гривень за кредит з відсотками. Разом з тим, у документах вказано, що кандидат жив як то кажуть «на одну зарплату». Тож постає цікаве питання, як Євгену Мельнику вдалось не лише вижити на депутатську зарплатню, а ще й погасити кредит, розмір якого втричі перевищує сукупний дохід відомого свободівця і його сім’ї разом узятих?

Вочевидь, депутат таки живе не лише на одну зарплату. Подейкують, що й питання діяльності підприємства «Кроноспан УА» він підняв на рівні Верховної Ради не спроста, оскільки його робота тісно переплітається на ринку з діяльністю приватної фірми Євгена Мельника. Багатьом відомо, що депутат останні 20 років є успішним бізнесменом в транспортній галузі та лісопильній промисловості. Свого часу його підприємство займалось вивозом різного роду пиломатеріалів за кордон. Вочевидь, саме у цій сфері і зіштовхнулись бізнес-інтереси власників цих двох підприємств. Ширяться чутки, що конкуренти... банально не поділили ринок. Тож і такий політик, як Євген Мельник, не зміг втриматися і, вочевидь почав шукати шляхи аби «перекрити кисень» опоненту, відстоюючи власні бізнес-інтереси. В той же час, досить дивно виглядає і той факт, що, обіймаючи крісло народного депутата України, Євген Мельник не полишив підприємницьку діяльність. Про це зокрема свідчить і те, що діяльність його фірми було припинено державним реєстром лише 25 липня цього року – саме за місяць до старту нової передвиборчої кампанії на позачергових виборах до парламенту.

 

В той же час, варто зауважити, що депутатам, як і усім держслужбовцям, заборонено займатись будь-якою підприємницькою діяльністю на період їх роботи у Верховній Раді. Однак, як бачимо, Євгену Мельнику депутатський мандат не заважав вести бізнес, а часом навіть і допомагав…

Що ж до передвиборчих обіцянок на минулих і нинішніх виборах, то, як і годиться у своїй програмі, написаній з легкої руки основного виборчого стратега центрального штабу ВО «Свобода», у 2012 році Євген Мельник обіцяв: прийшовши до Верховної Ради, він негайно «конституційними методами добиватиметься усунення від влади режиму олігархічної диктатури», а також «втілюватиме чіткий план докорінних перетворень у державі за «свободівською» Програмою захисту українців». Тож першочергово кандидат планував протидіяти політичній корупції, добитись ухвалення закону про імпічмент Президента України, відправити у відставку Уряд Азарова-Тігіпка-Табачніка а також скасувати зрадницькі «Харківські угоди» і антиукраїнський закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики». Більше того, Євген Мельник обіцяв своїм виборцям відмінити несправедливу пенсійну реформу та грабіжницький Податковий кодекс.

І ось вже через два роки, Євген Мельник балотується на позачергових виборах до Верховної Ради з доволі схожою політичною програмою. Зокрема, кандидат знову обіцяє очистити і замінити прогнилу систему, усунути з усіх державних посад агентуру КГБ-ФСБ, високопосадовців комуністичного режиму, поплічників Януковича, сепаратистів та окупантів, скасувати депутатську, суддівську та президентську недоторканність (щодо кримінальних та економічних злочинів), надати громадянам право обирати та відкликати депутатів, чиновників і суддів, розпустити місцеві держадміністрації, скоротити міліцію а також встановити персональну матеріальну відповідальність чиновників та суддів за неправомірні рішення.

Разом з тим, у програмі кандидата від «Свободи» є також і кілька цікавих ідей. Так Євген Мельник пропонує позбавляти українського громадянства за сепаратизм, антиукраїнську діяльність та пропаганду, а також хоче аби видатки на утримання української армії покривали за рахунок оподаткування надприбутків олігархів.

Та найбільш ефемерними виглядають обіцянки Євгена Мельника стосовно подолання олігархії і підняття рівня життя населення України. Зокрема, він декларує наміри ухвалити закон про повернення капіталів з офшорів та ліквідацію схем їх виведення з України а також знизити ціни на товари першої необхідності коштом оподаткування розкоші.

Тож в результаті, Євгену Мельнику знадобилось 2 роки поспіль в унісон тиснути на кнопки зі своїми однопартійцями, аби обіцянки дані на минулих виборах були виконані. Однак постає питання ким вони були виконані та хто цього добивався першим – депутат, який сидить у Верховній Раді чи десятки тисяч українців, які вийшли на Майдан задля того, аби якось вплинути на владу. Звісно і сам Євген Мельник пройшов той же Майдан від початку до кінця і разом із тисячами українців мурував барикади. Однак невже для цього необхідно було півтора роки сидіти у Верховній Раді і лиш «переливати з пустого в порожнє»… Адже обіцяні «докорінні перетворення» вимагали активних дій і в першу чергу від кожного окремого депутата і лиш потім усіх заразом. Тож скільки б не кричали кандидати про люстрацію влади, а до рішучих дій вони переходять лише через рік-два.

Вочевидь, кандидат розраховує, що виборці не надто будуть вчитуватись… адже більшість з його провідних ідей так чи інакше вже були ним обіцяні і… не виконані, або ж виконані лиш на половину. Та найбільш ймовірно, що Євген Мельник переконуватиме свій електорат у тому, що біло-блакитні йому просто не давали працювати, тому з прийняттям відповідних законопроектів усе ніяк не вдавалось.