Нововолинець обійшов півміста, аби одержати в банкоматі Ощадбанку свої гроші. Готівки ніде не було. Аж із четвертої спроби йому пощастило — зняв 150 гривень. Іще 500 гривень невдовзі загадково зникли. Зник і запис камери спостереження! Справедливості клієнт домагається вже п'ятий місяць. Пише Нововолинськ діловий. 

17 травня ввечері Олексій Федорович Омельчук вирішив зняти з зарплатної картки трохи грошей. Якраз надійшло 610 гривень, та й залишок був невеличкий.

Однак у двох банкоматах у Шахтарському мікрорайоні готівки не виявилося. Спробував одержати гроші на пр.Перемоги, 1-А (де розташоване центральне відділення Ощадбанку) — теж безуспішно. Пройшов півміста — аж до кінотеатру. У банкоматі по бульвару Шевченка, 24, гроші були-таки. Омельчук зняв 150 гривень, на рахунку залишив 500.

3 дні потому, коли знову прийшов по гроші, на рахунку вже нічого не було.

Омельчук одразу звернувся з заявою до адміністрації філії Волинського облуправління АТ "Ощадбанк" — Нововолинського ТВБВ
№10002/0107 (керуючий відділенням — Микола Малашук). Наполягав, аби йому показали відеозапис — адже біля банкоматів є камери спостереження.

Однак запису йому так і не надали. Спочатку сказали зачекати кілька днів, поки у визначений термін приїде фахівець із Володимира-Волинського. Потім заявили, що запис… знищено — мовляв, він зберігається лише 2 тижні.  

— Як же так? — обурився Олексій Федорович. — Я ж подав вам письмову заяву ще 20 травня. Про необхідність збереження відеодоказу ви чудово знали. Того, хто зняв мої гроші, на відео можна було побачити. Я звернусь до прокурора зі скаргою на вашу халатність! 

Та від клієнта лише відмахнулися:
— Звертайтеся хоч до Господа Бога, однаково нічого не доведете, — заявив керуючий філією М.Малашук.

Згідно з "протоколом №1 засідання робочої групи для проведення службових розслідувань за фактами нестач (надлишків), виявлених при розвантаженні банкоматів, неправильно дебетованих сум при здійсненні операцій із використанням банкоматів філії Волинського облуправління АТ №Ощадбанк  Нововолинське ТВБВ № 10002/0107 від 16 червня 2014 р.", "факт неотримання готівки по картці (приховано), код авторизації (приховано) від 17.5.2014 р. у сумі 500 грн. комісія не підтверджує та приходить до висновку, що у задоволенні заяви клієнта відмовити" (так і написано).

Ось аргументи комісії. Аналіз результатів роботи банкомату за адресою пр.Перемоги, 1а засвідчив факт відсутності надлишків  та нестачі. Фрагмент банкоматної стрічки показав, що трансакція була проведена успішно, помилки в роботі АТМ відсутні.

Головою робочої групи, яка підписала протокол, був той-таки М.Малашук, заступником — А.Шпур.

25 червня банк надіслав клієнтові відповідь із копією протоколу. "Факт неотримання готівки  не підтвердився, лишків при розвантаженні не виявлено". Одне слово — давай до свіданія.

Звернення Омельчука у прокуратуру теж виявилося марним.

На склероз Олексій Федорович не нарікає. Розум має жвавий, пам'ять чіпку. Якби отримав у банкоматі гроші, то по інстанціях не ходив би. Він не розуміє, чому у банку знищили головний доказ — із камери спостереження. Лише після перегляду запису можна було б стовідсотково стверджувати, отримав Омельчук у банкоматі гроші чи не отримав.

А так питання спірне. Аналіз журналу трансакцій, звіту про стан касет банкомату робили працівники філії — зацікавлені особи. І відеозапис знищили працівники банку — зацікавлені особи.

А найцікавіше, що знищили вони його через кілька днів чи й тижнів після надходження заяви Омельчука! Вже знаючи, що клієнт вимагає надати відеозапис...

Найрозумніше було б у цій ситуації, аби банк пішов назустріч сивочолому клієнтові. Мовляв, з огляду на наше упущення (знищення відеозапису) у цій спірній ситуації пропонуємо вам відшкодування — скажімо, 50% суми.

На 250 гривень банк би точно не збіднів. А клієнт оцінив би, що його розуміють і ним дорожать.

Зрештою, не збіднів би Ощадбанк і на 500 гривень. Як варіант, їх можна було б вирахувати на користь клієнта з тих, через чию службову недбалість було знищено важливий доказ у справі.

Адже добра репутація надійного банка з доброзичливим ставленням до клієнта коштує значно дорожче.