У одному із дворів в центрі Луцька «виросла» так звана «гора» із землі, що, до того ж, поросла півтораметровими бур’янами. Зі слів мешканців, саме таким чином комунальники вирішили проблему зі стіною, що з гуркотом упала два роки тому. Величезний насип утворився через те, що робочі не вивезли із прибудинкової території «зайву» після ремонту стіни землю.

Чотири роки тому на стіні з’явились тріщини, три роки мешканці писали листи до міськради. Пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Так, зі слів мешканки будинку, що на вулиці Кривий Вал, 23, Тетяни Дацишиної, яка, до того ж, протягом тривалого часу обіймала посаду інспектора волинської громадської організації «Захист прав споживачів», чотири роки тому жителі будинку написали лист зі скаргою до управління ЖКГ Луцької міської ради.

У ньому йшлося про те, що луцький підприємець Павленко, копаючи котлован під власним будинком, що на вулиці Кривий Вал, 31, завіз на прибудинкову територію 23-го та 25-го будинків 25 тон землі, яку згодом використали для того, аби вирівняти та підняти двір. При цьому вони вирубали плодові дерева та демонтували дитячий спортивний майданчик. Натомість двоє колишніх працівників правоохоронних органів облаштували зручну «парковку» у себе під вікнами на вулиці Пушкіна, 7 (верхня вулиця).

«Ну зробили, то й зробили. ЖЕК за цим не спостерігає. Але потрібно було викорчувати пеньки, бо вони всихають, туди затікає вода, тож, відбуваються процеси гниття. Більше того, вони поступово нарощували нашу стіну, поки та не досягла висоти у три метри», - каже пані Тетяна.

До слова, факт, що стіна тріщить та осідає, мешканці будинку на вулиці Кривий Вал помітили ще чотири роки тому. Тоді ж і почали писати звернення та скарги, однак усі листи і спроби достукатися до влади залишились непочутими. І вже у квітні минулого року конструкція не витримала - таки впала.

Якби під стіну не насипали землі, вона би слугувала ще не одне десятиліття

«В мене батько архітектор, а колега – прораб. Тому, якщо виникають суперечливі «будівельні» питання, йду до спеціалістів. Так ось, архітектори сказали, що, якби під цю стіну не насипали б землі та не спилювали дерева, вона непохитно стояла б і 20, і 30, ба, навіть 40 років. Ви пам’ятаєте, що минулої зими снігопади були страшні? Саме 14 квітня вночі, під час одного з таких снігопадів, ми почули, як щось з великим гуркотом руйнується. Це впала стіна. Спочатку ми цього не зрозуміли. А потім дякували Богу за те, що вона впала не в день, коли у дворі могли гратися діти. Ви лише уявіть, що могло б трапитися, якби на когось впало 80 тон землі і яким чином цю людину рятувати, якщо у двір не проїжджає жодна техніка», - запевняє пані Тетяна.

Нагадаємо, раніше Інформаційне агенство Волинські Новини повідомляло, що у Луцьку між подвір’ями кількох житлових будинків обвалилася частина опорної цегляної стіни. Обвал стався у ніч з суботи на неділю, 14 квітня близько опівночі. Стіна знаходиться в центрі міста між будинкам 25 вулиці Кривий вал та Пушкіна, 7.

Неприємно мати справу з людиною, яка 15 років працює із містом, але так і не навчилась бути порядною

Саме після інциденту мешканцям прилеглих будинків запропонували звернутися у фірму «Луцьктехнобуд», яку очолював директор Олег Кугаєвський.

«Зупинка на вулиці Львівській, що впала на голову жінки і вбила її – його рук справа. Міст, який робили на площі Воз’єднання і з якого покрали метал, – це теж зробив «виконроб» пана Кугаєвського. Я не хочу «залазити іншим людям у кишеню», але неприємно мати справу із людиною, яка 15 років працює із містом, але так і не навчилась бути порядною. А його непорядність заключається у тому, що із самого початку у проекті було закладено використання бетону, більші контрафорси та використання спеціалізованої техніки, яким він завжди нехтував, наймаючи алкоголіків та студентів профтехучилищ. Пиякам за роботу платили 45 гривень, а студентам - 20 гривень в день. А це ж бюджетні кошти! Те ж саме стосується і сміття. Тобто виходить так, що гроші із бюджету закладені, але їх витрачали зовсім на інші потреби», - обурююється жінка.

Опісля стіну все ж відремонтували, однак трапилось це влітку 2014 року, тоді як обвалилась конструкція ще взимку 2013 року. Утім, зі слів пані Тетяни, ремонт відбувся без дотримання державних будівельних норм.

Вона наголосила, що «скандальну» стіну підперли контрфорсами - вертикальними конструкціями, що являють собою або виступаючу частину стіни, вертикальне ребро, або окрему опору, зв'язану із стіною аркбутаном. Такі опори призначені для посилення несучої стіни шляхом прийняття на себе горизонтального зусилля розпору від склепінь. Однак заповзятливі «парковщики» попередньо зрубали контрфорси сокирою, мотивуючи це тим, що їм вкрай необхідна цегла. Також місцева активістка стверджує, що, згідно із проектом, цю опору потрібно було побудувати не із цегли, а із бетону. 

Варто зауважити, після ремонту, який, до слова, зі слів мешканців, починався ще о 7:30 чи не кожного літнього ранку, попри законну 8 годину, унаслідок робіт в дворі утворився величезний насип. Робочі не вивезли із прибудинкової території «зайву» землю.

Неодноразово пані Тетяна бувала на прийомі у начальника департаменту ЖКГ Луцької міської ради Івана Кубіцького, який пообіцяв вивезти землю восени, коли люди позбирають урожай на прибудинкових ділянках. Він переконував, що ліквідує проблему до 1 жовтня цього року. Однак величезна купа землі як лежала, так і лежить посеред двору і сьогодні - вона навіть встигла порости травою.

«Подавайте на мене до суду й жалійтеся кому завгодно»

«Нам в двір наклали купу землі. Вони хотіли вивезти її через арку, однак чи довго протримається склепіння, якщо один Бобкат важить 2 тони 200 кілограмів і бере вагу 500 кілограмів. Тобто загалом із вантажем, це - машина вагою понад 3 тони. Аби вивезти 80 тон землі, необхідно зробити понад 200 рейсів. Тоді комунальники пообіцяли розрівняти цю гору. Але нам й так уже «підняли» двір. Вікна майже на рівні із землею. Тоді я їм запропонувала декілька варіантів виходу із ситуації: розкрити підвали і засипати землю туди, але не факт, що вона уся туди влізе; другий варіант – розгорнути паркан між моїм та сусіднім будинком, бо, як виявилось, до стратегічного об’єкту - пошта - прохід повинен бути 4 метри, але його немає. Третій варіант – поставити зверху, на Пушкіна, 7, кран з ковшем. Тоді маленький Бобкат максимум два рази заїде, його завантажать, виїде і тоді моє склепіння не постраждає. Або хай ті, що 20 гривень за роботу отримували, тачками цю землю вивозять. Іван Кубіцький та Олег Кугаєвський мене уникають, а прораб насміхається, мовляв, «подавайте на мене до суду й жалійтеся, кому завгодно». Не хочеться людям робити неприємно», - продовжує пані Тетяна й пригадує, що свого часу, коли стіна рухнула, рятувальники не захотіли виїздити на місце події, хоча під обвалами могли бути й люди.

Однак, під час особистого прийому головний комунальник міста заявив мешканцям, що переносить «дедлайн» до старту вирішення проблеми на 15 жовтня, мотивуючи це тим, що у країні складна ситуація і коштів катастрофічно не вистачає. Цю ж інформацію він повторив і у коментаріІнформаційному агентству Волинські Новини.