Унікальний спосіб «вишивки» на дереві винайшов лучанин Ігор Газукін. Його роботи – шедеври, аналогів яких у світі немає. Замість ниток і хрестиків – фарбовані квадратики, – повідомляє Волинь-Таймс.

Справа – кропітка, але того варта.

«Вишивані» портрети відомих українських і зарубіжних діячів – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, Ігоря Стравінського, Марії Заньковецької, Назарія Яремчука, Володимира Висоцького, «бітлів» – вражають майстерністю виконання.

А ще є рамки, фляги, комоди, щиро прикрашені народною орнаментикою в авторському виконанні.

Ігор за фахом – монтажник радіоелектронної апаратури. В житті йому доводилося займатися різними справами, але столярна перемогла. Він купував книги і вчився чомусь новому – майже всі меблі у своїй квартирі змайстрував власноруч.

Та завжди хотілося більшого – не лише практичного, а й високохудожнього. Каже, що давно прагнув вишиті орнаменти перенести на дерево. Пробував різні техніки, зокрема, свердлив ритмічні отвори і заповнював їх фарбою. А згодом вирішив розграфлювати заготовку різцем і замальовувати – з цього вдалого експерименту почався шлях нової художньої техніки.

За допомогою комп`ютерної програми для вишивки бажане зображення Ігор ділить на квадратики. І вже в такому, піксельному, вигляді переносить на дерево.

Технологія проста і складна водночас: майстер шліфує дерев’яну заготовку з липи, закріплює на станині верстата, якого виготовив сам, і, проводячи різаком, що рухається по направляючій, вирізає поздовжні паралельні канавки, розвертає заготовку і знову розкреслює. Таким чином уся поверхня вкривається квадратиками 2,5×2,5 мм. Далі він розмальовує розграфлений виріб – у кожен квадратик вкраплює шприцом фарбу.

При цьому використовує і принтерну, і морилки для дерева. А після того, як фарба висихає, «закріплює» її кількома шарами лаку. У першій Ігоревій роботі було лише чотири кольори, а в одній з останніх – портреті Назарія Яремчука – їх уже 18.

Свою техніку «вишивки» на дереві Ігор запатентував в “Українському інституті промислової власності”. Його роботи волиняни могли бачити на фестивалі «Поліське літо з фольклором» в 2010 році, а також на персональній виставці у Луцькій міській раді, всеукраїнських експозиціях «Український сувенір», «Хенд мейд експо», «Формула рукоділля».