Світ усе більше переконаний: прив’язувати себе до газу – небезпечно. А в нинішній ситуації радість волинян (та й загалом українців) у селах, де запалювали «блакитний вогник», змінилася величезною проблемою, котра обчислюється кругленькою сумою.

В Україні, на жаль, на державному рівні про альтернативу і досі більше говорять, аніж реально втілюють проекти у життя. Чого не скажеш про регіони – там усе частіше можна побачити приємні винятки. Серед таких – два райони нашої області, куди прийшов аграрій, котрий ризикнув засадити чималі плантації енергетичною вербою ще 2011-го, а тепер уже збирає врожай і продає найдешевшу у світі енергію. Про це пише Волинська газета.

Агро-енергетичну компанію «SALIX energy» на Горохівщині та Іваничівщині знають давно. Там підприємливі фермери засадила вербою 1,5 тис. га. Наступного року планують збільшити площі до 2 тис.

Вигода очевидна, запевняє керуючий партнер компанії Костянтин Богатов. Її можна збирати щороку під кінець осені, дрібнити на щепу, закидати у твердопаливні котли і насолоджуватися недорогим теплом.

– Догляд за цією культурою – мінімальний, – каже Костянтин Богатов. – Сієш один раз, а потім протягом 20-25 років тільки жнеш. Одну з перших плантацій ми засадили у 2010-му. Ці поля не оброблялися протягом 15 літ. Вони були занедбані, тут нічого не росло. Висадили 2011-го перші саджанці, тож їм уже три роки. У нас – шведські сорти, найбільш цікаві.

А ґрунти, де нині буяє шведська верба, й справді бідні. Виростити на них картоплю чи буряк – подвиг. А от дерево гарно прижилося. Вже цього року його зріжуть – на біомасу для опалення. Кількість циклів збору урожаю – 6-7 разів, а потім треба закладати нову плантацію.

– Ми зрізуємо під корінь, – розповідає керуючий партнер компанії «SALIX energy». При цьому потім дереву ніякого догляду не потрібно – воно саме відростає. Комбайн, причіп – більше жодних додаткових витрат. Фактично – то живе біопаливо. Стовбур треба лише подрібнити на частинки – і паливо готове. Ті шматочки мають бути близько 40 мм, їх одразу можна відправляти в топку.

Наша Волинь не даремно стала лідером такої вітчизняної біоенергетики. Як кажуть селекціонери, у нас легше взяти землю в оренду, а ґрунти достатньо вологі та й отримують чималу кількість опадів. Окрім того, саме на Волині виробляють котли на тверде паливо. Їх окупність – усього 4-6 років.

У смт Іваничі взагалі ризикнули – там цієї зими вербовим теплом грітимуть усі бюджетні заклади. Чиновники кажуть, що скоро біопаливо прийде і в приватні оселі.

Арифметика доволі проста: 1 га дає 20 т верби. Цього вистачить, аби весь рік забезпечувати енергією будинок площею 220 кв. м. Тими ж насадженнями, що є на Волині, запросто можна нагріти 15-тисячний населений пункт.

Та й проект «енергетична верба» – повністю автономний. Фермер сам садить, доглядає, переробляє на щепу, кидає її в котел і продає тепло споживачеві.

До речі, у тій же Європі, де ми зараз натхненно черпаємо досвід, енергетична лоза – досить поширений вид палива. Косять її будь-якої пори року комбайном. Потім висушують і формують продукцію – брикети чи гранули. Тепловіддача такого виду палива, стверджують фермери, дуже висока – всього на 30% поступається вугіллю. І значно ефективніша за дрова!

До слова. Один гектар плантації енергетичної верби за три роки поглинає з повітря понад 200 т С02. Енергетична верба ідеально підходить для розсадника забруднених та малопродуктивних земель. Плантації енергетичної верби є природними фільтрами для видалення відходів агропромислового виробництва. Вона очищає ґрунти від пестицидів. 3 енергетичної верби виготовляють елементи ландшафтного дизайну, декоративні огорожі, паркани. Її використовують у народних ремеслах. Навколо плантацій верби поліпшується біологічне різноманіття флори і фауни.