За лічені місяці вартість бареля нафти впала майже на 30 доларів - і не збирається зупинятися. Кожен долар, що втрачає нафта, - украй болюча втрата для російського бюджету. Адже експорт енергоносіїв - одна з основних статей доходів. Про це пише ТСН.

Минулого тижня усіх приголомшив ОПЕК: спілка країн-експортерів нафти заявила, що зупиняти зниження ціни не буде, ідеться в сюжеті ТСН.Тиждень. 

У Росії нині - суміш застою з перебудовою. В магазинах знову, як у радянські часи, немає закордонних делікатесів. Пенсії – заморожені і можуть щодня бути конфісковані. Декому вже лячно від того, як швидше, вище і сильніше Росія падає в прірву.

"Это потрясающая некомпетентность советского руководства, и в первую очередь – в области экономики. Они не уважали законов развития экономики. Даже больше – они их не знали, в конце концов это их догнало. Нам очень важно делать уроки из собственной истории. Нам нельзя допустить повторения той же самой ситуации", - наголосив голова "Сбєрбанку Росії" Герман Греф.

Перед першою олімпіадою в Росії, 30 років тому, радянські війська ввійшли в Афганістан. Перед другою, Сочинською, - російські до України. Наслідки переможної ведмежої ходи - поки що теж схожі. Нафта стрімко падає. Економіка, побудована на ній, не витримує.

1985 року директор ЦРУ Вільям Кейсі таємно вирушає до Саудівської Аравії - головного нафтового крану світу. Його завдання - переконати шейхів, що проти Радянського Союзу треба "дружити", адже він хоче змінити королівську династію. Ер-Рійяд погоджується співпрацювати і починає продавати втричі більше своєї, дешевої нафти. Це спричинило  безпрецедентний  обвал цін – із 23 із половиною доларів наприкінці 1985-го до менш ніж десяти влітку 1986-го. 

"У нас очень высокие цены на нефть, ниспадающий тренд, у нас громадные структурные проблемы. Советский Союз 50% потребляемого зерна ввозил. Всю нефть продавали за то, чтобы купить зерно в США и завести его обратно. Мы сегодня завозим, пардон, почти все", - нарікає голова "Сбєрбанку Росії" Герман Греф.

У сценарій нафтової змови вірять не всі. Ринкові аналітики не радять зловживати конспірологією часів "холодної війни". Нафтові кризи - річ природна, це лише Радянський Союз усе пояснював змовами ворогів. Так було легше ховати власні економічні провали. Та нинішня  Москва, здається,  слово в слово повторює "радянські" тези про світову змову проти неї і пророкує ворогам тяжкі часи.

"Во-первых, Саудовская Аравия начала делать большие скидки на нефть. Это политическое манипулирование, которое может для нее плохо кончиться", - наголосив прес-секретар "Росснефти" Михайло Леонтьєв.

Ціна за барель повільно падає з початку року. По-перше, Сполучені Штати переглядають свої запаси і навіть пробують продати нафту зі своїх стратегічних резервів. Цього вони не робили з 1970-х.

"Якщо Америка буде більш агресивно торгувати і продавати свій газ чи зріджений газ, це може бути новим місцем постачання газу для Європи, якщо би Росія намагалася або привимкнути, або значно зменшити потоки постачань газу для Європи", - прогнозує американський аналітик Адріан Каратницький. 

По-друге, із захоплених родовищ та заводів в Іраку та Сирії бойовикам з "Ісламської держави" треба продати крадену нафту швидко, а значить - дешево. Від Саудівської Аравії чекають регуляції ринку. Натомість шейхи в неформальних розмовах із партнерами кажуть, що їх усе влаштовує.

"Нафта марки Brent сягнула чотирирічного мінімуму. Каталізатор - несподівана реакція Саудівської Аравії, яка замість скорочення видобутку навпаки його нарощує", - говорить нафтовий аналітик зі США Джеймс Бамбіно.

Одразу слідом за Саудівською Аравією відмовляється зупиняти падіння ціни і Кувейт.

"Я не думаю, що сьогодні у країн-членів картелю є шанс ухвалити рішення про скорочення видобутку, враховуючи те, що власна квота ОПЕК становить 30 мільйонів барелів і досі не вибирається", - зазначив міністр нафти Кувейту Алі Аль-Омаір.

Озвучена ціна, яка влаштовує арабів, - 70-80 доларів за барель. Для Москви - це смертельний вирок. Для Києва - шанс не програти газову війну і впевненіше діяти на переговорах.

"Є певне правильне бачення і правильне розуміння, як ці "газові" війни виглядають. І які є розв'язки. Я думаю, що українська сторона має досить сильну аргументацію. Американська сторона в цьому вимірі, по-своєму, на  боці інтересів України. Ми знаємо, що "Південний потік" "заморозився" з великим внеском американської дипломатії", - говорить американський аналітик Адріан Каратницький. 

У Росії ж тепер рубль б'є рекорд за рекордом в  історичному падінні курсу. Російський бюджет до 2017 року, який намагається врахувати путінську гігантоманію, виписаний із розрахунку під 100 доларів.

І ось, раптово, наприкінці вересня Росія помічає в гаманці здоровенну дірку. Через неї і так сиплються монети, відкладені на "чорний день". А дірка лише збільшується. Бюджет терміново  переглядають. Кремль, який забув, як це собі в чомусь  відмовляти, змушений урізати  навіть  від найулюбленішої забави - армії. Запланованого її переозброєння тепер не буде.  І все через  цінник на бочці з нафтою з жахливою цифрою 60 доларів.

"При нафті в 50-60 доларів за баррель Росія повторить долю Греції (крах економіки)", - прогнозує декан факультету вільних мистецтв і наук Санкт-Петербурзького держуніверситету Олексій Кудрін.

Ось так, делікатно, натяками економічно-освічені росіяни намагаються докричатися за Кремлівські стіни, що оголошувати війну власним клієнтам може тільки божевільний.  І яскравий газовий факел Росії може погаснути дуже надовго.