Постановка Волинського обласного академічного музично-драматичного театру може бути зразком для багатьох інших театральних колективів України. Пише газета Волинь-нова.
Оригінальний твір Миколи Лисенка належить до золотого фонду вітчизняної музичної класики. Це одна з трьох невеликих опер на основі українських народних казок та обрядів, адресована наймолодшим дітям. У професійному театрі «Козу-дерезу» ставили такі видатні митці, як Марко Кропивницький та Лесь Курбас.
Постановка Волинського театру — це продовження на сучасному етапі потужної національної сценічної традиції, бо вистава має класичний формат завдяки режисерській роботі Павла Гарбуза. Для сценічного оформлення художник-постановник Галина Івашків використала фольклорні елементи. Декорація — лаконічна й функціональна. Персонажі — представники тваринного світу — впізнавані завдяки вбранню та пластиці (балетмейстер — Володимир Замлинний).
Актори органічні та вправні у своїх ролях. Завдяки шаленому темпераменту та сценічній привабливості провідної актриси театру Олени Ластівки (Коза-дереза) заголовна героїня стає водночас і «мотором» вистави, і не таким плакатно-негативним персонажем, як це часто виходить.
Вокальна та оркестрова частина постановки підтверджують високий професійний рівень автора аранжування та диригента оркестру, заслуженого артиста України Миколи Гнатюка, котрий багато років плідно співпрацює з хормейстером Миколою Седляруком та концертмейстером Ярославом Зеленовим.
Моменти інтерактивної гри з маленьким глядачем, обов’язкові в такому жанрі, тут доречні та точно дозовані. Загалом вистава проста для дитячого сприйняття, у ній чітко розставлені змістовні акценти, немає жодних навмисних осучаснень. Але нині вона актуальна, бо вчить, як слід згуртуватися і протистояти лицемірному та підступному агресорові.