Російські матері намагаються відшукати на території України своїх синів. Та повернути додому - живими чи мертвими. Тому орендують автобуси та їдуть до нас навмання. Пишуть Факти.

Їхати в Україну самостійно вирішили через брехню російської влади. На занепокоєння рідних не відповідають у військових частинах. Кремль взагалі дотепер спростовує факт присутності своїх військ і підтримку терористів на сході України. Російські матері в один голос твердять: синів відправляли на навчання, а виявилося - на війну.

«Если мой сын, Максимов Илья, виноват перед Украиной в чем-то, будьте добры, простите его, пожалуйста», - говорить мати солдата. 

За синами готові йти пішки, каже правозахисниця з Мурманська Олена Васильєва. Вона допомагає координувати пошукові дії в Україні, інформацію збирає по крихтах. Запевняє, в ФСБ замовчують втрати і роботу на кордоні пересувних крематоріїв. Рідним нічого не повідомляють.

«Путин же говорит, что войны нет, значит и потерь быть не должно. Родные думают, что они служат, а они покоятся где-то в холодильнике. Те, кто самостоятельно поехали, едут, сдают ДНК - я им показала алгоритм действий. Есть такие, что звонят, мол, два месяца нет, пропал», - каже Олена Васильєва.

Про те, що кудись магічно зникають навіть загиблі російські військові, розповідають і члени пошукової експедиції, які проводять ексгумацію братських могил у районах запеклих боїв. Кажуть, масових поховань російських бійців не траплялося. Але твердять, що деяких терористи відвозять у донецький морг.

Проте офіційно сусід-агресор своїх військових не ховає. Пошуковці кажуть, іноді фрагменти тіл з масових поховань просто неможливо відокремити. Тому складають у мішки, маркують та відправляють у морги разом із українськими загиблими й росіян. 

«Мы не проверяем могилы, которые обозначены георгиевской лентой, у нас задачи такой нет и просьбы с той стороны нет. Кто лежит внутри - не могу сказать. Проблема в том, что одеты все одинаково хаотично: на одном форма британская, у другого американская, германская, кто-то в форме ВВС Украины», - розповідає Ярослав Жилкін, головаправління союза «Народна пам'ять».

Від російських родин звернення надходять й до межвідомчого центру СБУ. Проте офіційні запити росіяни робити побоюються через тиск місцевої влади. Тож кількість заяв на пошуки зниклих «зелених чоловічків» в десятки разів менша, ніж число родичів, які їдуть шукати чоловіків, братів і синів самотужки.

Всупереч фактам, російські міністерства спростовують інформацію про те, що на території України присутні російські війська. Однак у вересні таки визнали: на Донбасі таки воювали добровольці з військових частин Росії, які взяли відпустку. І нині їхні матері благають українців про допомогу.

ВІДЕО МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ ТУТ