Державотворчі процеси, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно-патріотичних традицій. Метою національно-патріотичного виховання є сприяння вихованню у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності. Пише ПроКовель.

В місцевій школі села Дубове для учнів 8-11 класів був проведений «Урок мужності», на який запросили десантника, героя АТО нагородженого ордером «За мужність ІІІ ступеня» Тараса Чапко. Наш земляк, житель Ковеля, радо погодився на цю зустріч, адже тепло згадує свої шкільні роки. Він навчався в міській гімназії та мріяв стати спортсменом, тому згодом вступив до ліцею олімпійського резерву в місті Рівне.

Тарас сам звернувся до командира військової частини Ковеля з проханням прийняти його на військову службу за контрактом. Таки чином він здійснив свою давню мрію служити в десантних військах. Після трьох років, що хлопець віддав Житомирський військовій частині, він за своїми побратимами відправився в одну з гарячих точок Херсонщини захищати кордон України. Згодом прийшов наказ командування передислокуватися в Донецьку область. Там під Слов’янськом Тарас бачив смерть своїх побратимів, а також втрату найкращого друга, з яким служив ще в Житомирській частині.

Про мужність і відвагу своїх колег по зброї, героїчні вчинки і втрати солдат-Героїв – Тарас розповів старшокласникам. А вони все не переставали задавати йому нові й нові запитання. Коли учні поцікавилися, які саме емоції відчував Тарас, будучи уже пораненим під Слов’янськом і в такому стані ще й рятуючи з палаючої машини своїх побратимів, Герой спокійно відповів: «Я не можу чітко описати свої відчуття в той момент. Це був дивний стан…». За цей бій Тарас Чапко нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня».

А далі була операція в Харківському військовому госпіталі, потім Ірпінь. Упродовж наступних 4 місяців хлопець стаціонарно лікувався в Житомирському військовому шпиталі. Сьогодні Тарас уже рухається без милиць, однак ще має ваду лівої ноги.
Він, пройшовши серйозні випробування: поранення, операції, жодного разу ні на що не скаржився, - кажуть у військовому комісаріаті.

Після проведеної зустрічі працівники військкомату капітан Сергій Календа та молодший лейтенант Віталій Калісь організували для учнів школи практичні заняття з розбирання та складання автомата Калашникова.