Страшна звістка, яку мусять знати усі українці, кому доводиться мати справу з переливанням крові або з ліками на основі крові. Вагітні, хворі з опіками, поранені бійці, онкохворі - усі під загрозою масового інфікування небезпечними вірусами гепатитів, СНІДу, сифілісу. І це - не черговий фільм жахів.

Журналісти програми ТСН.Тиждень знайшли реальні докази, що уже перевірена донорська кров може бути заражена. 

"Людина, яка отримує донорську кров або препарати з донорської крові, може інфікуватися вірусами гепатиту В, гепатиту С, парвавірус Б19 і СНІДу", - наголошує директор лабораторії Григорій Панасенко. 

Журналісти ТСН.Тиждень отримали шокуючі докази і зустрілися з директором лабораторії, який не боїться відкрити очі на страшну проблему: вже перевірена донорська кров в Україні - інфікована. Українців заражають смертельними вірусами чи не щодня.

"Будь-які категорії громадян можуть бути уражені вірусами - починаючи від дитини, вагітної, користувачів медичних послуг і до військових, які задіяні в зоні АТО", - підкреслює Григорій Панасенко.

Він узявся досліджувати вже перевірену в українських державних центрах крові плазму більш новітнім методом. За два роки крізь його руки пройшло понад десять тисяч доз уже перевіреної і нібито безпечної донорської плазми.

Були виявлені віруси гепатиту С, віруси гепатиту Б. І такі результати в деяких вибірках складають до 10%. Знаходили віруси СНІДу", - стверджує директор лабораторії.

В Україні офіційним, затвердженим Міністерством охорони здоров'я методом перевірки донорської крові є імуно-ферментний. Він перевіряє наявність антитіл вірусів, тобто реакцію організму на інфікування. Біда в тому, що від моменту зараження до утворення антитіл проходить 30 днів. І якщо донор заразився зовсім нещодавно і прийшов здавати кров, то метод ІФА пропустить цю кров, як безпечну.

Якщо ж з крові виробляються препарати, тобто ліки, то для цього завантажують до тисячі доз донорської плазми – білої частини крові. І якщо хоч одна доза буде інфікованою, то вірус рознесеться по всій партії.

У світі давно використовують інший метод перевірки - полімеразної ланцюгової реакції - ПЛР. Апарати шукають сам вірус, на генетичному рівні.

Шокуюча інформація про зараження насправді ніколи не була секретом для Мінздоров'я.

Головний трансфузіолог МОЗ України, директор Київського обласного центру крові Петро Вербіцький каже, що про цю проблему медики знають. Виявляється, він сам знайшов спонсора і вже встановив прилад новітнього дослідження ПЛР.

"У нас є лабораторія вартістю понад чотири мільйони гривень, яка сьогодні має можливість обстежувати більш, як дві тисячі досліджень за зміну роботи. А реагентів немає,  тому що лабораторія зараз законсервована", - говорить Вербіцький.

Для усієї України необхідно всього п'ять подібних лабораторій. Виходить 30 мільйонів гривень - ось приблизна ціна безпеки донорської крові і збереження життя українців.

Якщо МОЗ за 15 років так і не усвідомило важливість цієї проблеми, то, може, тоді Міністерство фінансів розплющить очі? Проведемо простий підрахунок. Офіційно, в Україні три мільйони хворих на гепатит С. У середньому лікування одного хворого коштує 15 тисяч доларів. Тобто 45 мільярдів доларів державних грошей треба витратити тільки на тих, хто вже інфікувався. Розрахунок простий, якщо зараз вкласти 30 мільйонів гривень, то можна зберегти 71 мільярд доларів бюджетних коштів, тобто з наших з вами кишень. І це ще не враховані гроші на лікування інших інфекцій. А також те, скільки ми втрачаємо від збільшення кількості інвалідів, відповідно – соцвиплат і зменшення робочої сили.

При цьому лікарі сьогодні мусять обирати між урятуванням життя чи інфікуванням. Та насправді це ніякий не вибір. І дуже хочеться, аби той, хто нині претендує на посаду міністра охорони здоров'я чітко заявив, що збирається змінити ситуацію. Бо замість зберегти тисячі життів і мільярди державних грошей ми вже отримали інформацію про можливі тендери на чергову закупівлю неефективних лабораторій. Тож розслідування продовжимо.