Сотні свічок палали вчора ввечері обабіч дороги в Устилузі. Громада вийшла зустріти свого героя, що загинув у боях за Донецький аеропорт. Пише Нововолинськ діловий.

Знову "200". Волинянин Микола Ларін, боєць 93-ї бригади, і воїн із Житомирщини, який служив у 74-й бригаді. Обидва полягли під Донецьком.

Волиняни Сергій, Павло, Олександр повезли на Схід харчі і спорядження, а повернулись із цим найтяжчим волонтерським вантажем. У Києві під час короткого перепочинку сказали на камеру кілька слів. Поряд із ними - координаторка допомоги волинським бійцям Наталя Соколова.

Із Луцька до Устилуга "вантаж 200" супроводжували волонтер Костянтин Зінкевич із друзями.

В Устилузі обабіч дороги нескінченною вервечкою стояли люди зі свічками й лампадками. І коли бус зупинився біля оселі героя, городяни ще довго йшли туди, розсікаючи світлом пітьму. Уздовж огорожі на змерзлій землі поставили сотні свічок.

Свекор Миколи вийшов потім показати, як пройшов осколок. Розрізав мобільник, зачепив записник у міцній палітурці. Кажуть, пройшов між пластин бронежилета.

Миколу призвали до війська на третій хвилі мобілізації. Йому було 39 років. Дружина, двоє дітей. Простий трудівник. А запевняв же президент, що на третьому етапі призиватимуть тільки спеціалістів...

- Це вже одинадцятий загиблий у Володимир-Волинському районі, - тяжко зітхнув представник міжрайонного військкомату. - І з Турійського району троє полягли за час АТО...

А один із бойових побратимів Миколи Ларіна зізнався:

- Аеропорт, обстріли - то х*рня. Найважче - це "двохсотих" родинам віддавати.