Двоє жителів Любешівщини – селищний голова Петро Хомич та Почесний громадянин краю Петро Кравчук вирішили у суді звести особисті рахунки.

А все почалося з публікацій у районній газеті, яку опоненти перетворили у справжнє поле бою.

Почесний громадянин смт. Любешів, автор кількох книг, у тому числі й «Книги рекордів Волині 2005» Петро Кравчук розповів, що у період Революції Гідності у селищі Любешів подейкували про те, що сільського голову Петра Хомича потрібно зняти із займаної посади, мовляв керує Любешівщиною він надто довго, а тепер нехай молоді попрацюють.

Сам же голова Любешівської сільської ради Петро Хомич заявив, що дійсно на посаді сільського голови працює ще з 1993 року і пройшов уже «6 люстрацій», тобто 6 разів перемагав на виборах.

Отож  у революційний період майже по усій Україні відбувалися Народні віче, на яких громада обговорювала найважливіші питання, а надто – кадрові. Селище міського типу Любешів не стало винятком і громада села також сходилася на народні зібрання. На одному з таких Віче місцеві активісти ніби то запропонували висловити недовіру селищному голові Петру Хомичу, а один з активістів на прізвище Приходько начебто написав заяву і зібрав під нею аж 20 підписів депутатів селищної ради.

Така реакція населення, вочевидь, не сподобалася сільському голові Петру Хомичу і він написав статтю для районної газети «Нове життя», у якій активістів назвав «самозванцями».

Ця публікація викликала неабиякий інтерес не лише серед селян. Тож почесний громадянин Любешівщини Петро Кравчук вирішив відстояти честь громади і також розмістив допис, проте уже у двох газетах – «Нове життя» та «Віче».

У статті автор публікації так би мовити «пропонує» селищному голові звільнитися з посади і дати дорогу молодим.

Втім і селищний голова Петро Хомич «не пас задніх» і відповів опоненту у той же спосіб і в тих же виданнях.

Однак у своїй відповіді Петро Хомич висвітлив факти з біографії Почесного громадянина смт Любешів Петра Кравчука, які, мабуть, хотів використати проти нього, зокрема, керування партійною організацією Зарудківського заводу силікатної цегли, який згодом «опинився в руїнах», а також те, що Петро Кравчук свого часу був секретарем комуністичної партійної організації.

Крім того, на початку публікації йдеться про те, що у кінці 2011 року розпочалося масштабне будівництво дамби, яка убезпечить людей від підтоплень. І, мовляв, біля будинку Петра Кравчука комунальники виявили труби, по яких усі стічні води з господи Кравчуків стікали просто у річку.

«Коли екскаватор зупинився напроти обійстя Кравчуків, натрапивши на щось тверде, то виявилося, що це були каналізаційні труби, по яких фекалії стікали прямо в річку Стохід, де знаходяться два пляжі. Після цього Петро Кравчук довго ховався від обурених сусідів, адже нечистоти десятиліттями попадали в річку, в якій любешівці купалися і ловили рибу», - йшлося в статті газети «Віче».

Автора «Книги рекордів Волині 2005» Петра Кравчука неабияк образили такі заяви селищного голови і він знову ж таки взявся писати. Однак на цей раз не все виявилося так просто. Як розповів сам Петро Кравчук – він 4 рази приходив до редакції газети із текстом відповіді, однак редактор Наталія Муха щораз відмовлялася його друкувати.

Тому Петро Оксентійович Кравчук знову написав…але тепер уже позов до суду про захист честі та гідності. У своєму позові почесний громадянин Любешова вимагав спростування публікації.

І коли Маневицький районний суд відмовив Петру Кравчуку у позові – він одразу ж подав апеляційну скаргу.

І тепер баталії односельчан перемістилися у стіни Апеляційного суду Волинської області.

Ще перед початком розгляду справи опоненти наввипередки демонстрували журналістам різноманітні документи, фотографії та робили гучні заяви.

Петро Кравчук назвав селищного голову «любешівським царьком», а той у свою чергу розповідав «про труби з фекаліями».

Щось подібне відбувалося і під час судового засідання, тому головуючій по справі Зоряні Бовчалюк щораз доводилося втихомирювати учасників судового процесу.

Під час судового засідання позивач та відповідач довго змагалися в обвинуваченнях, а згодом і взагалі перейшли на «ти».

Зокрема, позивач почесний громадянин Любешівщини Петро Кравчук почав звертатися до селищного голови на «ти».

«Я тебе не поважаю, колись поважав, а тепер – ні. Захочу буду називати на «ви», а захочу буду на «ти»! Це моє право!», - заявив Петро Кравчук голові селищної ради.

Петро Хомич у свою чергу не став відповідати тим самим і почав звинувачувати свого тезку у самовільному захопленні земельної ділянки. Ця тема також піднімалася у публікаціях.

На підтвердження своїх слів сільський голова продемонстрував на фотографіях, що перед будинком жителя смт. Любешів Петра Кравчука лежить кілька величезних бетонних блоків, які мало того, що зайняли добрий шмат землі, так ще й за словами сільського голови, постійно перешкоджають руху транспорту.

Разом з тим Перто Хомич запевняє, що саме під цими бетонними плитами і досі знаходяться стічні труби, які замість того, аби викопати господар просто вкоротив.

Сторони по справі не захотіли вирішити спір мирним шляхом, тобто обом написати спростування.

Тож, колегія суддів, яка слухала справу дві з половиною години оголосила перерву на тиждень.