Понад два роки трускавецьке підприємство намагається повернути кошти за невикористане пальне, яке фірма придбала у компанії «Золотий екватор», що належить до паливно-промислової групи «Континіум» нардепів-олігархів Ігоря Єремеєва та Степана Івахіва.

Раніше ми уже писали про те, що система опалення санаторію «Конвалія», який знаходиться у лісистій місцевості, працює на основі пального. Саме тому у 2011-2012 роках ПП «Ярина» санаторію «Конвалія» уклав договір з однією з фірм паливно-промислової групи «Континіум» – «Золотий екватор» про закупівлю карток на пальне.

Партнери уклали між собою два договори – на 700 000 гривень та на 2 000 000 гривень.

Однак у 2012 році помешкання директора ПП «Ярина» пограбували і окрім документів та грошей злодії викрали й частину карток на пальне.

Як розповів на судовому засіданні представник львівської фірми «Ярина» Ігор Волинець – після інциденту фірма одразу ж звернулася до правоохоронних органів та компанії «Золотий екватор» з проханням заблокувати картки на пальне.

Згодом на адресу фірми прийшла відповідь від «Золотого екватора», мовляв на усі АЗС, які можуть отоварити кратки на пальне було відправлено спот-листи.

Іншими словами компанія заблокувала усі картки і ними ніхто не зміг би скористатися.

За фактом пограбування було порушено кримінальне провадження, але так як ні винних, ні карток на пальне правоохоронці не знайшли – справу закрили, а ПП «Ярина» спробував через суд повернути собі невикористане пальне.

Спочатку приватне підприємство «Ярина» подавало позов до Львівського господарського суду, але через те, що сторона відповідачів пропонувала вирішити спір мирним шляхом – судові провадження припинялися.

Та зрештою не дійшовши згоди представник ПП «Ярина» Ігор Волинець подав позов до Господарського суду Волинської області і просив стягнути з ТзОВ «Золотий екватор» майже 200 000 гривень.

«Вони нам постійно пропонували укласти мирову угоду, але далі розмов нічого не заходило. Нам здається, що вони таким чином затягують час, щоб сплив строк давності», - неодноразово наголошував Ігор Волинець.

У волинському Господарському суді справа розглядалася ще з липня цього року і навіть було скликано колегію.

Сторони по праві постійно надавали нові докази та обґрунтування, проводили аналізи та підрахунки невикористаного пального.

Позивач збільшував позовні вимоги, а представник відповідача Віталій Олексюк будь-що намагався довести, що картки давно отоварені і пальне ніхто повертати не буде.

Спочатку відповідач запевняв, що картки на пальне є різного виду – пластикові, або ж звичайні паперові талони, на яких є розпізнавальні знаки, за якими можна визначити оригінальність карток.

«На талонах є голограма, є емблема торгової марки, на деяких є штрих-код, на деяких немає. Тому ті, які без штрих-кода, тобто паперові талони – їх не можна ні заблокувати, ні відслідкувати чи вони вже отоварені чи ні», - пояснив Віталій Олексюк.

Однак коли Ігор Волинець заперечив та процитував умови договору, у якому вказано, що ПП «Ярина» отримало саме пластикові картки зі штрих-кодами, представник «Золотого екватора» мав уже іншу версію, для того, аби уникнути виконання своїх зобов’язань за договором.

«Ну, не усі АЗС обладнані технічними засобами. Є такі що оснащені комп’ютерною системою, а є трохи застарілі, то на таких заправках оператори візуально визначають оригінальність талону та відпускають бензин. Тому це також не доводить, що ніхто вже не використав давним давно бензин по вкрадених картках».

Коли ж представник ПП «Ярина» почав доводити право власності на пальне, яке є предметом договору, Віталій Олексюк почав взагалі відхрещуватися від проблеми.

«Ви ж самі розумієте, що предметом договору є пальне, а не картки. Це так само, якщо я візьму свою кредитну картку і розламаю – від цього ж мої гроші з банківського рахунку нікуди не зникнуть. Так і з цими картками – це ж просто спосіб спрощеного отримання пального, а не саме пальне», - наголосив Ігор Волинець.

Згодом представник «Золотого екватора» заявив, що тепер фірма взагалі не має відношення до заправок.

 «Тим більше, що тепер ми не маємо у підпорядкуванні автозаправки. На той час заправки «WOG» були нам підконтрольні, а тепер ми передали їх іншим юридичним особам. Тому ми не можемо повернути пальне, бо не маємо можливості», - додав представник відповідача.

Згодом Віталій Олексюк надав суду аналіз використання пального за спірними картками, на яких видно, що частина талонів на пальне була отоварена після пограбування, чого не заперечував і позивач Ігор Волинець.

Зрештою колегія суддів під головуванням Марії Гончар ухвалила позов задовольнити частково – визнати право власності на пальне за ПП «Ярина», а ТзОВ «Золотий екватор» змушений повернути позивачу майже 17 тисяч літрів пального.