Луцька міськрада програла підприємцю баталію з незаконною автомийкою - він її узаконив через суд. Тепер владі залишається розписатися у власній безсилості тв залишити усе як є.  

Сьогодні під час засідання виконавчого комітету Луцької міської ради, члени комітету знову торкнулись питання незаконного функціонування автомийки на вулиці Ковельській 128 в.

Нагадаємо, раніше чиновники піднімали питання стосовно того, що власник споруди, в якій знаходиться автомийка та кафе, Петро Радченко самовільно прибудував 25 квадратних метрів, в межах яких розташував сходинкову клітку на другий поверх, де розміщене кафе.

Намагаючись отримати дозвіл на функціонування свого об'єкту та підприємницьку діяльність, ще 5-го листопада під час засідання виконкому підприємець Радченко почув заперечну відповідь від керівників міста. Члени виконкому підняли питання про знесення споруди та припинення незаконної, на їхню думку, діяльності. Міський голова дав доручення відключити воду на автомийці в якій, як він зауважив, ймовірно, немає санітарних умов для мийки машин.

Сьогодні ж на розгляд міськвиконкому знову було винесене рішення про надання дозволу на реконструкцію гаражів під автомийку на вул. Ковельській 128в. Цього разу на засідання комітету прийшов сам власник Петро Радченко.

За словами заступника начальника управління містобудування Ярослава Матвіїва, Волинський окружний адміністративний суд та Львівський апеляційний суд зайняли позицію підприємця Петра Радчека, відмовивши прокуратурі у позові на підставі того, що «немає підстав зносити будівлю».

Отже, будівля не може бути знесена на підставі рішення суду, і не може бути узаконена бо немає відповідного рішення виконавчого комітету Луцькї міської ради.

Ярослав Матвіїв розповів, що отримав звернення від мешканців будинків, розташованих по вул. Ковельській, у якому йдеться про те, що люди не проти існування автомийки. Однак під час засідання виконкому прийшли лучани, яким заважає таке сусідство. Зокрема, громадянка Людмила Ковальчук просить припинити будь які спроби узаконити самочинно збудовану споруду на підставі того, що об’єкт зведений у зоні старої житлової забудови, будинки якої можуть не витримати шумового навантаження, спричиненого роботою автомийки.

«Якщо ми приймаємо рішення – ми даємо містобудівні умови, які будуть дозволяти наново робити реконструкцію згідно норм, робити ці всі санітарні вимоги. При негативному вирішенні ми фактично маємо або подати рішення в суд на преведення у відповідність до попереднього стану, або вона так і буде стояти. Тобто ситуація така – трохи глуха» - зауважив у своєму звіті Матвіїв.

«Скажіть будь ласка чи не буде це мати небезпечного прецеденту?» - запитав начальник Луцького МВ УМВС та член виконкому Луцькради Ігор Муковоз. 

 Ярослав Матвіїв відповів, що на це питання треба «ширше подивитись», та зіпхнув усе на попередню владу, яка б мала відстежити та припинити незаконне будівництво.

«Ви, як представник влади, тим, що ви підтримуєте надання такого дозволу, чи не надаєте ви прецедент іншим діяти по такій лінії?» - уточнив питання свого колеги заступник мера Юрій Вербич.

Заступник начальника управління містобудування запевнив посадовця, що у своїх діях він керується винятково чинними законами та посадовими інструкціями. У даному випадку він обмежений у повноваженнях «поставити на місце» несумлінного підприємця.

Ще один заступник мера Тарас Яковлев зіронізував, що відтепер усім незаконним забудовам обласного центру увімкнули «зелене світло».

«Захоплююсь вашим вмінням на будь-яке питання дуже грамотно доповісти… Чи правильно я вас зрозумів? У власності мого тата теж є гараж, в якому я планую збудувати мийку. Я її збудую, а потім до вас прийду узаконювати… дуже довго буду це питання затягувати. Чи є в мене шанс те саме зробити й повторити?»  - спитав Яковлев.

Проте цього разу Ярослав Матвіїв не знайшов що відповісти заступнику градоначальника.

В підумку, і однозначність ситуації, і запевняння самого підприємця Петра Радченка в тому, що він зробив благоустрій, не переконали членів виконкому прийняти позитивне рішення. Споруда яка існувала та працювала майже 4 роки, і надалі залишилася у невизначеному стані.