Лучани провели у останню путь п’ятьох загиблих воїнів із батальйону «Світязь». Волинські воїни світла повернулись додому скорботним «вантажем 200» після трагедії під Іловайськом і знайшли спокій у рідній землі.

Нагадаємо, раніше усіх цих хлопців вважали зниклими безвісти. Нещодавно родичам стало відомо, що тіла бійців знайшли похованими ще 1 вересня у Запоріжжі. Причини і обставини загибелі бійців досі невідомі.

Прощання із Героями та відспівування відбулось у верхньому храмі Свято-Троїцького кафедрального собору, - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

«Скорботні заупокійні дзвони скликали волинську громаду до Собору. З тяжкими переживаннями ми проводимо своїх синів та чоловіків захищати кордони та цілісність держави. І завжди плекаємо у собі бажання, аби вони швидше повернулися. І от наші Герої повернулися. Утім, сьогодні, при зустрічі з ними не радість лежить на наших серцях, а печаль. Бо повернулись вони у цинкових трунах. На жаль, і так іноді повертаються додому наші Герої. Але вони не ховалися за спинами матерів та дружин, не шукали жодних документів, аби не піти на фронт. Тож сьогодні ми приносимо Богові та Україні найдорожчу жертву – найкраще, що ми мали», - звернувся у власні проповіді до зболених горем сердець Митрополит Луцький та Волинський Михаїл.

Серед тих визволителів, чиї імена повинні навіки закарбуватися у серцях волинян:

Сергій Помінкевич (31.07.1977 р.н),

 

Олександр Сацюк (04.06.1994 р.н.),

 

Максим Ляшук (18.05.1989 р.н.),

 

Віктор Шолуха (29.08.1974 р.н.),

Олександр Сивий (03.01.1991 р.н.) .

 

Усі ці хлопці загинули у пекельному іловайському котлі. Й, коли рідні погодились здати ДНК-тести, до превеликого жалю, їхні страшні побоювання підтвердились.

Опісля на Театральному майдані Луцька провели громадську панахиду.

«Ми жили щирою надією на те, що хлопці, які зникли безвісти живі та повернуться до власних осель. Але дива не сталося. Страшний іловайський котел забрав їхні молоді життя. Вони йшли «зеленим коридором», який став для них «коридором смерті», бо волиняни потрапили у смертельну засідку, яку підло влаштував ворог. Усі вони були різними, але поєднувало їх одне: хлопці були справжніми патріотами, бо пішли захищати країну добровільно», - скрушно зазначив начальник УМВС України у Волинській області Петро Шпига.

Сьогодні ж загиблих бійців перепоховають. Їхні вимордовані війною тіла знайдуть свій останній спочинок на рідних землях. Так, Олександра Сивого поховають у селі Боратин Луцького району, Сергія Помінкевича - у селі Забороль Луцького району, Віктора Шолуху - у селищі Локачі Олександра Сацюка - у селі Куснище Любомльського району, Максима Ляшука - у селі Острожець Млинівського району на Рівненщині.

«Тяжко підібрати слова, коли проводимо в останню путь своїх побратимів. Знову відкривається сторінка книги історії, де імена наших братів з батальйону «Світязь» викарбувані кров’ю. На цих плечах, що ми зараз ховаємо, трималась уся наша держава. І ми повинні пам’ятати імена кожного із них вічно», - звернувся до волинян бойовий побратим загиблих воїнів Ігор.

Після цього цинкові труни із тілами військових повезли у рідні села та міста, де Герої України, врешті-решт, знайдуть вічний спокій.