Рідні, близькі та друзі сьогодні вшанували пам’ять Рустама Хамраєва, який спочатку отримав поранення на Майдані, а у червні загинув у зоні АТО.

Волиняни провели в останню путь 39-річного героя 20 червня 2014 року. Чоловік загинув поблизу села Металіст Луганської області.

Мати загиблого воїна Антоніна Хамраєва зі сльозами на очах згадувала дитинство маленького Рустама і той день, коли сім’я отримала страшну звістку про загибель сина. Виявляться, про те, що Рустам Хамраєв воює на Сході України не знав ніхто з родини, окрім батька.

«Він нікому не казав, що їде на Схід, він казав, що він у Києві. Він вигадав цілу історію, аби поїхати захищати на Схід, і щоб ми за нього не хвилювалися. Але наші очі і досі не висохли від сліз, і я не можу спокійно про нього говорити, бо найважче – це коли батьки хоронять своїх дітей», - розповіла матір Рустама Хамраєва.

Антоніна Хамраєва зауважила, що її син ще з дитинства захоплювався військовою справою і з великою повагою ставився до усіх людей у формі.

«Коли йому було 6 рочків, йому бабуся на Новий рік пошила маленьку військову форму. Я на той час працювала в інституті. І от в один день, наш Рустамчик вдягнув ту форму і пішов на круг, той що біля «Променя», там якраз стояв регулювальник. От він із ним і стояв. а я про це дізналася тільки коли мої студенти прийшли і сказали, що мій Рустам службу несе», - пригадує матір героя.

І навіть з віком Рустам Хамраєв не втратив своєї любові до рідної землі, і при першій можливості поїхав відстоювати честь та гідність України.

«Він одним із перших поїхав на Майдан і завжди був на передовій. Його друзями були Сергій Нігоян, Давид Кіпіані та Устим Голоднюк. Вони разом робили димові завіси на Майдані. Рустам витягав поранених і це допомогло врятувати життя медсестрі Тані. Потім і його поранило, і він на трохи часу приїхав додому. Якось я зайшла до нього в кімнату, а він сидить і зашиває прапор. Я питаю нащо ж ти його шиєш, можна новий купити, а він мені сказав, що це його прапор, і він його береже. А потім він взяв цей прапор з собою на Схід».

І навіть після смерті Рустам Хамраєв щораз подає своїм рідним знак того, що він їх оберігає.

«Десь через місяць-два я прибирала на балконі і знайшла кульок. В ньому була каска і наколінники, в яких Рустам був на Майдані і маленька записка. В ній він написав:  «На пам’ять про тата. Алішерчик пам’ятай про мене. Я тебе дуже люблю», - зі сльозами на очах розповідала мати Рустама Хамраєва.

Друзі загиблого героя сказали про нього – «Не зорі падають з неба – зірки й йдуть на небеса».

Загиблого героя України Рустама Шонійозовича Хамраєва посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня і поховали на алеї слави кладовища у селі Гаразджа.