Депутатам облради порекомендували відмовити фірмам-одноденкам, які хочуть отримати дозвіл на розробку ділянок покладу бурштину. Як альтернативу пропонують створити комунальне або державне підприємство, а для покарання незаконних копачів – внести зміни до законодавства.

Про це стало відомо під час позачергове засідання комісії з питань національної безпеки та оборони, цивільного контролю за діяльністю правоохоронних органів та протидії корупції вчора, 29 січня, - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Першим питанням порядку денного стало болюче питання видобутку незаконного видобутку бурштину. «Волинське золото» добувають у промислових масштабах – нелегальні водяні помпи роблять на базі армійських автомобілів ГАЗ-66, а канави риють тракторами. У результаті діяльності «ділків» нищаться грунт, насадження та ліс.

Як зауважив виконавчий директор регіонального відділення Волинської спілки промисловців і підприємців Юрій Анцух, зловмисники нахабно, систематично і активно розкрадають національне багатство Волині – бурштин. Разом з тим, органи правопорядку не можуть навести лад та зупинити злодіяння.

«Це явний бандитизм та промисловий грабунок. Тому що там стоїть спеціальне обладнання, яке дозволяє мити бурштин в промислових масштабах».

Бандитські реалії маневицьких лісів

Присутній під час громадської ради заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Сергій Дудка зауважив, що до юрисдикції органу не входить незаконний видобуток корисних копалин, а лише перевірка стану ґрунтів. Попри це, відомство брало участь у 49 рейдах, в рамках яких затримали 5 зловмисників та вилучили помпи на базі автомобілів ГАЗ-66. Проте все, що можуть інкримінувати їм у цьому випадку екологи – це знищення верхнього родючого шару ґрунту.

Штраф, за це є мізерним - близько 300 гривень з однієї копанки

Начальник відділу управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС області полковник міліції Роман Качан каже, що незаконний видобуток триває, і немає сенсу заперечувати цей факт. У 2013 році за статтею 240 Кримінального кодексу України «Порушення правил охорони надр» притягнули до відповідальності 8 осіб; у 2014 році – 27 осіб, а за станом на 29 січня 2015 року виявили вже 5 таких порушників. На думку міліціонера, яку поділяє керівництво, покарання, передбачене статтею 240 є занадто м’яким, оскільки як санкція тут використовується штраф. За минулий рік порушники сплатили до казни України майже 190 тисяч гривень штрафу. Проте це мізер у порівнянні з тим, що заробляють незаконні копачі.

«Частину з цих порушників знаю, моніторив – вони притягались до відповідальності не один раз. Одного затримали працівники міліції притягнули до відповідальності, рішенням суду він заплатив 6-7 тисяч гривень штрафу. Минає декілька місяців, і його знову ловлять, і знову він платить штраф», - стверджує Роман Качан.

Враховуючи той факт, що лише за одну добу звичайний працівник отримує від «роботодавця» близько 600 доларів, то штраф, розміром 350-400 умовних одиниць не є загрозою, яка б зупинила від вчинення злочину.

«Коли людина буде знати, що коли його зловлять з тим бурштином, то дадуть 3 роки реального терміну з конфіскацією майна, тоді буде боятись», - заявляє позицію керівництва Роман Качан.

Проте часто не вдається довести й цього злочину. Адже його предметом є бурштин, камінь. А приїхавши на місце копання, правоохоронці знаходять лише яму, в той час коли один із «ділків» в режимі «зайця» втікає лісом разом з накопаним багатством. Тому в цьому випадку вдається лише довести факт псування ґрунту, за що порушник заплатить 300-400 гривень штрафу за саму яму.

До слова, вже 10 років немає змін до чинного законодавства у сфері видобутку бурштину. Волинські лісівники зауважують, що зміна законів є конче необхідна, оскільки незаконним копачам мало що можна інкримінувати, а сума штрафу і вигоди за видобуток є непорівнюваною. Дехто з активістів нарікає, що нардепи попередніх скликань навмисно не піднімали це питання, оскільки чимало з них були задіяні в організації підпільного бізнесу на бурштині.

Чи можливе узаконення видобутку?

Як розповів прокурор відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави Ігор Радзивилюк, процедура отримання ліцензії та дозволів на видобуток корисних копалин (в тому числі і бурштину) дуже складна і потребує чималих зусиль.

Перш за все, підприємство має отримати погодження від депутатів обласної ради на геологічне вивчення. На цьому етапі просити про відповідний дозвіл має право будь-яке установа чи навіть приватна особа, незалежно від профілю своєї діяльності. Після цього своє рішення має винести Міністерство екології та природних ресурсів та Держгірпромнагляд України. Лише після цього можна звертатись за отриманням дозволу до Державної служби геології та надр – вже там у рамках аукціону претенденти на надра змагаються за право видобувати корисні копалини. Разом з тим, є ряд випадків, коли дозволи надають і без аукціону. Останнім етапом є геологічне вивчення, експертиза та розроблення проекту видобутку, в рамках якого державна комісія визначає обсяг родовища. Як результат, проект затверджують та надають суб’єкту господарювання у користування надра.

Нині у депутатів Волинської облради низка фірм хочуть отримати дозвіл на геологічне вивчення. Проте, на думку Юрія Анцуха, фірми, які просять дозволу у облради на отримання надр у користування з метою геологічного вивчення (у тому числі дослідницько-промислової розробки ділянок покладів бурштину) хочуть мати хоч якийсь документ, який дозволить їм прикривати незаконну діяльність.

Такі звинувачення, до слова, не є безпідставними. Серед компаній, які хочуть отримати погодження облради, - ТОВ «Волинь Амбер Лтд», ТОВ «Ерідгроу Продакшн», ТОВ «Третій Регіон», ТОВ «Екоенергоресурси», ТОВ «Волинь-Надра», ТОВ «Волинь-Геологія», ТОВ «Волинь-Ресурс Плюс». Що стосується останніх трьох, то всі вони зареєстровані на одну і ту саму особу та адресу. А проект рішення щодо цих організацій подав під час останньої сесії Волинської облради колишній головний лісник області Богдан Колісник, який до того пів року взагалі не відвідував сесії облради.

Землю – підприємцям?

В думці про те, що бандитське свавілля потрібно припинити, солідарними були всі присутні. Але що стосується способів вирішення проблеми – тут думки присутніх розділились. Серед інших, прозвучала пропозиція надати погодження від обласної ради всім підприємствам, які претендують на видобуток, щоб всі мали рівні можливості отримати законний дозвіл на розробку родовищ. Проте присутні слушно зауважили, що від фіктивних фірм, які раніше не мали досвіду схожої розробки і зареєстровані декілька місяців тому, не слід чекати виконання законів. Переможцем, який отримає дозвіл, стане власник найтовстішого гаманця, оскільки змагатись вони будуть на аукціоні. Такий механізм визначення «найдостойнішого» важко назвати справедливим.

До того ж, Волинь вже мала у свій час проблеми, пустивши на свої землі приватні структури. Зокрема, з рішеннями депутатів-регіоналів, які надали дозвіл на розробку родовищ торфу компанії ТзОВ «Зелена Енергія В», довелось розбиратись нинішній владі.

Саме тому апелююча сторона зауважила, що слід створити комунальне або державне підприємство, якому надати право видобутку. Мовляв, тоді уявний «ВолиньБурштин» буде підконтрольний державі, що гарантуватиме прозорість видобутку а також його законність.

Насамкінець члени громадської ради зійшлись на рішенні звернутись з листом до голови Волинської облради та голів депутатських фракцій, аби останні лобіювали на рівні Верховної Ради України законодавчі зміни у сфері видобутку бурштину. Також вивчатимуть питання доцільності створення комунального підприємства з видобутку і створять оперативний штаб, який буде займатись конкретно фактами незаконного добутку бурштину та ліквідацією негативних наслідків цих дій. На цей час депутатам облради рекомендуватимуть відмовити фірмам у погодженні на дослідження земель, де є поклади «волинського золота».