Декількасот лучан прийшли на центральну площу міста для того, аби попрощатись зі «Скрябіним».

Здавалось, в країні, у якій триває війна, не може трапитись чогось такого, що може сильно здивувати людей. Проте жахлива звістка, якою рясніли сьогодні вранці всі ЗМІ України, для багатьох стала шоком – в жахливій аварії не стало фронтмена гурту Скрябін Андрія Кузьменка, - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Сотні лучан, які прийшли на Театральний майдан, важко назвати учасниками якоїсь акції. Це дійство особливим чином не анонсували ні ЗМІ ні інші канали інформації – лише соцмережами. Це дійство не було схожим на всі ті, до яких Луцьк звик за останній рік. Це, швидше, нагадувало прощання з другом, яким був Скрябін для кожного з присутніх, аніж громадську акцію.

Перед пам’ятником Лесі Українці люди лампадками виклали «Скрябін», приносили квіти та складали їх поруч. Тут були всі: дорослі, діти і навіть лучани поважного віку.

Зайвими були якісь слова – люди просто стояли з лампадками та думали про своє. Шум вечірнього міста порушував лише один голос – Кузьми. З ноутбука одна за одною лучани пісні Скрябіна, які, спочатку, не всім було чутно. Але згодом до пам’ятника підколесив хтось на позашляховику, відкрив двері навстіж та на всю гучність увімкнув всім до болі знайомі треклісти.

«Люди, як кораблі» мовчали. Мовчали і згадували «Добряка» під «А пам’ятаєш…». Подумки переглядали «Старі фотографії» та прокручували перед собою свої «Місця щасливих людей». І всі розуміли, що це – «Кінець фільму»…