Не вщухають суперечки щодо забудови земельної ділянки на розі вулиць Конякіна та Гордіюк (на території так званого стадіону). Наскільки переконливими виглядають аргументи противників та прихильників забудови, досліджувало Інформаційне агентство Волинські Новини.

Нещодавно, 31 січня, дискусія, що триває впродовж років, здобула новий поштовх – мешканці мікрорайону зустрілися з міським головою. Втім, конструктивного діалогу не вийшло, а бажання вислухати усі аргументи за та проти в учасників розмови вкотре не знайшлося.

Проти того, аби ПрАТ «Луцький домобудівельний комбінат», що орендує ділянку площею три гектари, споруджував на ній багатоквартирні житлові будинки, виступає ініціативна група, учасницею якої є найактивінша мешканка будинку №20а на вулиці Гордіюк Алла Надточій. Так, вона виступала під час останньої сесії міськради, коли депутати розглядали питання про визначення меж парку в районі вулиць Гордіюк-Конякіна. Тоді жінка емоційно переконувала обранців луцької громади в тому, що ця територія – чи не єдина у місті, де можна створити щось корисне для місцевих мешканців, які, мовляв, усі бажають бачити там парк, а не «забудований Шанхай». Проект рішення про визначення меж парку тоді не набрав достатньої кількості голосів.

Якщо більш прискіпливо звернути увагу на те, чи справді активістка презентує інтереси усіх мешканців прилеглого до земельної ділянки мікрорайону, виявиться, що на акції проти забудови з’являється лише декілька десятків осіб. Так, у цьому можна було переконатися під час зустрічі мешканців із міським головою. Тоді разом із маленькими дітьми учасників зустрічі назбирувалося до півсотні.
Якщо проаналізувати їхні письмові пропозиції щодо розробки плану детального планування, під ними є приблизно 50 підписів, якщо ж згрупувати підписантів за номерами квартир, назбирається 14-16 апартаментів. Якщо врахувати, що багатоповерхівки налічують приблизно по сотні квартир, питання про те, чи протестувальники можуть говорити від імені усіх мешканців, лишається відкритим.

Аргументи противників будівництва: єдина зелена зона та місце для гри у футбол

Місцеві мешканці мотивують свій протест проти забудови тим, що це - єдина зелена зона в мікрорайоні, де, мовляв, гуляють мами з маленькими дітьми, грають у футбол школярі та дорослі, відпочивають мешканці мікрорайону. Говорять, що будівництво погіршуватиме екологічний баланс та збільшить загазованість у мікрорайоні. Перші протестні наміри викликало те, що, нібито, у зеленій зоні збираються знищити усі дерева та будувати будинки. Однак, як переконує забудовник, зводити будинки планують на території невпорядкованого футбольного поля, а не на місці дерев. Так, зелені насадження розташовані на іншій ділянці (насаджені раніше працівниками шовкового комбінату), тож, будівництво, стверджують, не зачіпатиме зелену зону.

До слова, раніше забудовник пропонував Луцьким міським головам (колишньому меру Богдану Шибі та чинному Миколі Романюку) надати статус зеленої зони існуючим зеленим насадженням, які наразі не мають жодного статусу, фактично, міська влада може прийняти будь-яке рішення про їхнє освоєння (наприклад, відвести всю територію під громадську забудову).

Найактивніша представниця громади Алла Надточій, турбуючись, щоб діти мали зону відпочинку та майданчик для гри у футбол, пропонувала, зокрема під час спілкування з мером міста, зводити багатоповерхівки на іншій ділянці (на місці зелених насаджень колишнього шовкового комбінату, вздовж транспортної магістралі – вулиці Конякіна). Втім, цю пропозицію, що базується на плані забудови мікрорайону, який пропонувало підприємство «Волтекс» ще у 1990 році, застарілою морально назвав заступник головного архітектора міста Ярослав Матвіїв.

Новий варіант забудови в ЛДБК виник як реакція на зауваження мешканців сусідніх будинків. Так, відповідно до нього, із будинків по вулицях Конякіна та Гордіюк відкриватиметься краєвид на зелену зону. Про нього – далі.

Спірна ділянка: спортивний об’єкт чи земля для забудови

Один із основних аргументів, на якому наполягають учасники ініціативної групи противників будівництва - невпорядковане футбольне поле є спортивним об’єктом. Попри те, що нібито немає жодного документа, який би це однозначно підтверджував, мешканці мікрорайону керуються старим генпланом міста від 1980 року, коли цю ділянку справді планували відвести під стадіон. Однак життя внесло свої корективи і в реєстрі спортивних споруд, укладеному в 1990-их роках, це поле не згадується.

Окрім цього, відповідно до генерального плану Луцька, затвердженого у 2009 році, експертиза дозволила прийняти рішення про відведення земель для житлової забудови. Тобто, приймаючи таке рішення, професіонали брали на себе відповідальність за те, що у разі забудови не порушуватиметься екологічний баланс та не зменшуватиметься кількість зелених насаджень. Попри те, що генеральний план – документ, що пройшов як державну експертизу, так і громадське обговорення, противники забудови стверджують, що міська рада, віддаючи ділянку в 2007 році в оренду під забудову ЛДБК, чинила незаконно, тому що існує постанова Верховної Ради від 1996 року, що забороняє зміну цільового призначення та переведення спортивних споруд, а також земель, які виділені для спортивних споруд.

Таким чином, тим, хто не підтримує ідею будівництва багатоповерхівок, доводиться оперувати застарілим генпланом та постановою ВРУ, намагючись довести свою правоту у суді.

Що пропонує забудовник, або спроба компромісу з громадою

Своєю чергою, Луцький домобудівельний комбінат під час останньої зустрічі мешканців мікрорайону та міського голови представив новий детальний план забудови мікрорайону. На орендованій земельній ділянці планують звести чотири групи дев’ятиповерхових будинків, загальна кількість квартир у яких становитиме приблизно 730.

Цей район представлений як район комплексної забудови, яка створює комфортні умови для мешкання, тут передбачена потужна спортивна зона у вигляді футбольного поля зі штучним покриттям, баскетбольно-футбольного поля, дитячого майданчику. В план забудови нещодавно внесли зміни щодо посилення зеленої зони. Так, вирішили зробити зонування для дітей віком до шести років та від шести до 12 (будуть облаштовані окремі майданчики). Передбачена спортивно-громадська будівля, в якій будуть розташовані тренажерні зали для занять окремими видами спорту. Планується, що це буде багатоповерхова споруда, два поверхи якої відведуть під гуртки для дітей (наприклад, гурток моделювання, приватні музикальні школи тощо, аби батьки не були змушені відвозити дітей у інші мікрорайони міста).

В зоні комплексної забудови також планують спорудити багатоповерхове гаражне приміщення. Передбачається зробити бокс для автомийки та шиномонтаж. Основний заїзд на ділянку планують зробити з боку вулиці Конякіна, як це передбачено у генеральному плані Луцька. Дорога повинна виходити на вулицю Гущанську, але наразі її обмежили лише районом забудови ЛДБК. Якщо у міста виникне потреба, дорогу зможуть продовжити. Тимчасові автостоянки розташують поблизу будинків. Передбачили зелену зону вздовж будинків та в дворах. Планується, що торці багатоповерхівок матимуть прибудови – приміщення, де можуть розташовуватися перукарні, банки тощо. Ці приміщення передбачили з метою передачі в оренду чи продаж для ведення приватного бізнесу або державним структурам. Усе це розташують на території площею три гектари, яку орендує ЛДБК, не зачіпаючи зелених насаджень колишнього шовкового комбінату.

До слова, земельна ділянка, що в оренді ЛДБК, не торкає прибудинкову територію будинків на вулицях Гордіюк та Конякіна та не повинна створювати незручностей мешканцям будинків (перепад висоти становить приблизно 4 метри).

Серед інших аргументів забудовника – те, що будівництво забезпечить робочими місцями приблизно 300 осіб - окрім колективу ЛДБК, також субпідрядників. Згідно з попередніми оцінками зведення будинків дозволить внести до бюджету до 6 мільйонів гривень у вигляді податків та сплатити до 36 гривень заробітної плати. Також забудовник готовий надавати квартири у новобудовах учасникам АТО.

На жаль, під час зустрічі з міським головою представники громади практично не бажали навіть детально роздивитися план та висловити свої зауваження. На запевнення директора ПрАТ «Луцький домобудівельний комбінат» Руслана Ваймана про те, що будівництво можуть розпочати із облаштування зеленої зони, дехто з присутніх вигукував, що не вірить в це.

Чергова спроба вирішення конфлікту та позиція міської влади

Зі свого боку, Луцький міський голова Микола Романюк наразі усіляко намагається уникнути причетності та відповідальності за будь-яке рішення стосовно цього питання. Так, під час зустрічей з громадою він нагадує, що рішення про надання земельної ділянки в оренду ухвалювали під час каденції його попередника Богдана Шиби.

В котрий раз врегулювати конфлікт, спробувавши врахувати думки обох сторін, намагатимуться під час засідання погоджувальної комісії, до якої увійшли представники мешканців мікрорайону. Варто однак наголосити, що під час зустрічі з міським головою противники забудови намагалися заперечити необхідність засідання такого органу, бажаючи одразу ж проголосувати проти будь-якої забудови на території «стадіону». Та все ж комісія засідає сьогодні, 3 лютого.

Про її результати - згодом.