18 травня 1944 року за наказом Йосипа Сталіна почалося виселення татар з півострова Крим. Таке рішення радянський диктатор прийняв через звинувачення представників цієї нації у масовому дезертирстві та співпраці з фашистами. Вранці того дня і до вечора 20 травня усі майже 190 тисяч кримських татар залишили свої домівки. Переважну більшість виселили до Узбекистану, звідки на наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття вони почали повертатися на батьківщину. 

В цьому їм допомогла декларація Верховної ради СРСР „Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали насильницького переселення, і забезпеченню їх прав”. А вже у 1991 році були прийняті закони „Про реабілітацію жертв політичних репресій” і „Про реабілітацію репресованих народів”, що дозволило кримським татарам нарешті відчути свободу. 

Тепер щороку 18 травня відзначається День пам`яті жертв депортації. „У цю скорботну дату ми вшануємо пам`ять безвинних жертв тих трагічних подій, віддаємо дань пошани тим, хто вистояв в умовах масових репресій, борючись за відновлення громадянських прав і норм гуманності”, - зазначено у офіційному зверненні кримського уряду і президії парламенту півострова з нагоди трагічної дати. Зазначимо, що окрім татар з Криму у 1941 році було виселено німців, а 1944-у – вірмен, болгар і греків.