У листопаді Олена Деркач із села Довжиця Маневицького району поховала чоловіка Олександра Деркача, 27 років. Він служив у 51-й Окремій механізованій бригаді, брав участь в АТО з 9 квітня. Є у списках загиблих 29 серпня під Іловайськом на Донеччині, - пише Gazeta.ua.

«Не віримо, що Саша загинув. Навіть після похорону сподіваюся, що він повернеться до мене і 2-річного сина», - каже Олена Деркач.

«Колона бронетехніки була розстріляна з двох боків танками і РСЗВ. Бійці опинилися в оточенні, - розповідає Олена. - Олександр прикривав вогнем відступ своїх товаришів. Він понад годину стримував наступ кількох десятків російських десантників. Бійці, яких він прикривав, змогли дістатися безпечного місця, а Олександр загинув. Довго був у списку зниклих безвісти».

«У вересні ми приїхали до Бердянська, щоб забрати тіло, але упізнати його було неможливо, - продовжує. - Показали обгорілі рештки скелета без рук і ніг. Молодший брат поїхав у Запоріжжя здавати генетичний матеріал на аналіз. Чекали більше двох місяців результати ДНК-експертизи. У жовтні зателефонували з військової прокуратури Запорізького гарнізону й повідомили, що є висновок, який підтверджує смерть Олександра».

Брат привіз домовину з невпізнаним тілом додому.

«Поховали Сашу, не відкриваючи гробу. З почестями провели нашого героя в останню путь. Але не втрачаємо надію, що він живий, - говорить Олена. - Як не сподіватися, коли його смерть залишила по собі стільки запитань?».

Після похорону Олександр періодично сниться не тільки рідним, а й хресним батькам нашого сина. Розпитує про малого й про мене. Одного разу наснився рідній сестрі й почав чітко висловлювати своє невдоволення з приводу того, що вона виставила на могилі його фотографію. Сашко уві сні спитав у неї: «А ти знаєш, кого ви поховали?». Сестра Оксана питає в нього: «А кого?». На що у відповідь чітко почула: «Сашка з села Уховецьк». Наступного ж дня ми зв'язалися з волонтерами, які повідомили, що в Ковельському районі Волинської області дійсно є таке село, а там в списках зниклих безвісти значиться Олександр.

Олена звернулася до Центру юридичної допомоги Волинської організації Народного руху.

«Родичам передали домовину, але не показали висновку експертизи ДНК, - каже адвокат 29-річний Ігор Мисковець із Центру юридичної допомоги. - Експертно-криміналістичний центр МВС прислав «відписку», що не вправі без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, надавати подібного роду інформацію стороннім особам. Ми з дружиною покійного чекаємо відповіді на аналогічний адвокатський запит від прокурора Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону Владислава Зубкова, який безпосередньо призначав проведення експертизи».

«Брат Олександра добровільно їздив в Запоріжжя здавати аналізи, і про жодне кримінальне провадження рідних не повідомляли, - говорить Ігор Мисковець. - Удову й батьків загиблого органи досудового розслідування повинні були залучити до справи як потерпілих, і вони мають право знайомитися з матеріалами кримінальної справи».

«Прикро, що поки рідні чекають, шахраї використовують момент і повідомляють, що Сашко живий і перебуває в полоні. Можливо, так і є? Недавно подзвонили сестрі, повідомили, що живий. Просили за інформацію 3 тисячі гривень. А коли отримали гроші  відключили телефон. Ще один чоловік писав сестрі в соцмережі «ВКонтакте». Обіцяв -за 100 доларів дати телефон осіб, що утримують Сашу в полоні».

До мобілізації Олександр кач працював будівельником. Сім'я залишилася без годувальника.

Щоб допомогти вдові Олені й сину 2-річному Олександру, можна перерахувати гроші на картку Приватбанку 5168755395973171