Завдяки зусиллям мешканців Володимира-Волинського, околиці княжого міста потопають у смітті. Особливо ця «краса» впадає в вічі весною.

Попри те, що у місті на усіх вулицях спеціалізоване комунальне підприємство «Полігон» збирає сміття, не надто совісні городяни вивозять його ще й на околиці Володимира-Волинського, - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Найбільше облюбували район птахофабрики. І ніби від людських очей далеко, і влада не бачить, бо ж як зловлять – доведеться заплатити штраф. Найбільше дивує те, що полігон твердих побутових відходів розташований в одному районі із облюбованим місцем для скидання сміття. У чому причина небажання довести сміття туди: в дикому прагненні зекономити кілька грамів бензину, чи не хочеться платити на самому полігоні?

Самі ж купи сміття якісь однотипні: на це вказують пляшки з-під молока однієї торгової марки. Відтак, складається враження, що вивозить його одна й та ж особа. Таких куп сміття в районі птахофабрики та колишнього управління міжрайпалива є чимало. Можливо у «шкідника», як погляне на фото, прокинеться ще не до кінця відмерла совість, а бажання смітити на околицях міста зникне.

Яким би не було пояснення – свинство виправдати нічим не можна. Невеликий порив вітру і поліетиленові пакети та пластиковий посуд летять на вулиці міста. І це не є приємним видовищем, і шарму історичному Володимиру не додає.

На жаль, у самому місті, попри те, що сміттєві баки не є рідкістю біля будинкі, городяни також смітять регулярно. Приміром, на вулиці Січових Стрільців - купи сухих гілок, пляшок та іншого непотребу лежать прямо обабіч дороги. Теж саме спостерігається і на початку вулиці Олександра Олеся і не тільки. Сміття є на усіх вулицях.

Незабаром у місті відбуватимуться толоки, будуть підмітати, згрібати сміття, білити бордюри та дерева. Вся ця показова чепурність протримається якийсь тиждень-другий і сміття знову потихенько заповзатиме у буденність. Будуть у місті вулиці, які ніхто й не прибере, бо людям байдуже, адже то - не їхня територія. І за цим принципом живе більшість, і в цьому, мабуть, - наша біда. Коли кожен усвідомить, що його домівка – це не лише територія обнесена парканом, але й усе місто та, в решті, - країна, от тоді смітити стануть менше.

Та тільки, чомусь, пересікаючи кордон з Польщею, українець відразу шукає очима сміттєву урну, аби викинути недопалка, адже побоюється чималого штрафу. Тож якби місцева влада масштабніше штрафувала за такі порушення, то цих правил швидше навчилися б дотримуватися.