У восьмиквартирному відомчому будинку в Луцьку, введеному в експлуатацію в далекому 1965 році, нині проживають мешканці лише у двох квартирах. Хто виїхав, а хто придбав нове житло. Ті, що залишилися, бояться опинитися на вулиці – бо, виявляється, живуть у «лінійному посту» «Волиньобленерго», - пише PressЦентр.

Будинок на вулиці Львівській 150 в Луцьку - відомче житло ПАТ «Волиньобленерго». Сім’я Киричуків проживає в службовій відомчій квартирі з 1985 року. Тоді глава сім’ї Олексій Киричук працював в Луцьких районних електромережах. Після смерті чоловіка його мати і дружина з дітьми залишилися жити в цій квартирі.

Житловий будинок «перетворили» на нежитловий

Сьогодні там живуть онук Юрій Киричук з сім’єю, його мати і бабуся. Однак в будь-яку мить їх можуть виселити на вулицю, оскільки в документах вказано, що це не житловий будинок, а лінійний пост.

У 2007 році Юрій Киричук одружився. В сім’ї народилося двоє дітей. У будинку йому не вдалося приписати ані дружину, ані дітей. З’ясувалося, що технічного паспорта на цей житловий будинок немає, а є документи, в яких вказано, що це «нежитловий будинок», тому приписати дітей так і не вдалося.

У листах-зверненнях сім’ї Киричуків до влади йдеться про те, що ПАТ «Волиньобленерго» підробило документи, замінивши техпаспорти, а також в інвентаризаційній справі невідома особа зробила виправлення чорнилом з «житловий будинок» на «лінійний пост» без підпису прізвища та ініціалів, печатки, номера рішення відповідних служб щодо зміни статусу будівлі.

У Волинському Бюро технічної інвентаризації Киричукам відповіли, що право власності на цей будинок ні за ким не зареєстровано, тому рішення є правильним.

У ПАТ «Волиньобленерго» заперечують існування документів на будинок

Цікавим є той факт, що ПАТ «Волиньобленерго» заперечувало існування будинкової книги з постійною припискою всіх мешканців і не пояснило наявність квитанцій квартплати та персоніфікованих рахунків для оплати компослуг на кожну квартиру.

Не маючи відповідних документів, сім’я Киричуків справу в судді програла.

«Управління ВАТ «Волиньобленерго» багато разів пропонувало нам то викупити, то приватизувати своє житло, однак, давши остаточну згоду на передачу будинку в міську власність у статусі житлового, «передумали», стверджуючи, що це їхня власність і тому будуть розпоряджатися нею, як захочуть. Але ж від початку у них нема права власності на цей будинок, а тому вони не можуть претендувати на нього. А я можу, бо прожив тут понад 27 років, як і моя мама, бабуся і зведена сестра. Рішення суду зовсім проігнорувало президентський указ щодо приватизації гуртожитків та інших житлових будинків. Незабаром мене викинуть на вулицю, стверджуючи, що цей будинок – лінійний пост!», - йдеться в одному із листів до Мінсоцполітики Юрія Киричука, надісланому ще у 2012 році.

Кілька разів в будинок приходили з відповідних органів і «просили» сім`ю виселитися, мовляв, «згідно закону, ви не повинні тут проживати».

Після активної фази судових позовів Киричуків до ПАТ «Волиньобленерго» минуло більше двох років. А будинок так і залишився у «висячому стані».

«Хочу прожити тут останні роки життя»

Юрій Киричук в серпні 2014 року вирушив добровольцем на Схід. Його дружина Надія з дітьми поїхала до батьків у Львів. Нині з родини там проживає лише бабуся – 88-річна Раїса Киричук.

Будинок на околиці міста малопридатний для життя. В ньому немає опалення, а пенсіонерка гріється біля плити в маленькій кухні, де працює лише одна конфорка.

Раїса Киричук розповідає, що багато побачила на своєму шляху. Пережила Другу світову війну, два заслання на Сибір і повернулася додому. Завжди радіє новим гостям, ділиться своїми спогадами та показує медалі за її заслуги перед Батьківщиною.

- З моїх рідних багато вже кого нема. Коли приїжджала в своє рідне село, то всі дуже раді були мене бачити. Прожила вже 88 літ. Жива, бо поки на світі мене тримає Боже слово. Скільки мені вже лишилося? Хочеться вже померти тут вдома, а не на вулиці, - ділиться жінка.