Про героїзм Миколи Тишика з села Седлище Старовижівського району за останні місяці з екранів телевізорів і газетних шпальт, мабуть, чула вся країна, - пише Волинський інформаційний портал.

Так, минулого року на День Незалежності України наш земляк разом із іншими членами екіпажу свого танка, також волинянами Андрієм Мудриком та Олександром Пугачем, зумів відбити атаку чотирьох російських Т-72. Два із них залишилися на полі бою, а третього Микола наступного дня зумів витягнути з болота і доставити в розташування українських військ.

Нещодавно волиняни знову продемонстрував неабиякий героїзм. 17 лютого седлищенець на чолі екіпажу танка в складі водія-механіка Романа Ляшка з Луцька та навідника Костянтина Мрочка з Нововолинська вивів колону українських військ із Дебальцевого. Як розповідає Микола, щоб залишитися непоміченими для ворога, він прийняв рішення їхати через низовинну місцевість. За його танком рушила інша наша техніка, яка в такий спосіб змогла неушкодженою вибратись з знищеного внаслідок тривалих боїв міста. Це вже потім, за словами відважного танкіста, який, без сумніву, заслуговує найвищих державних нагород, вони по карті побачили, що їхали через… мінне поле.

Можна уявити, що пережила, коли про це дізналася, його мама. Надзвичайно приємним сюрпризом для Миколи стало те, що він зміг її сам безпосередньо привітати з 8 Березня, адже Зінаїда Тишик разом із рідними Романа Ляшка та Костянтина Мрочка зуміла приїхати до сина в місто Артемівськ. Були цього дня і гарячі обійми, і квіти, і шампанське. А особливо незабутнім моментом стало те, як солдати з нагоди свята покатали мам на своїй бойовій машині.

Минулого тижня Микола Тишик був демобілізований і повернувся додому. Односельчани зустрілися з ним та двома іншими солдатами з Седлища – Миколою Рилем та Ігорем Герезом – в неділю, 26 березня, в місцевому Свято-Георгіївському храмі. Після закінчення богослужіння їх привітали настоятель храму Ігор Тимощук, депутат Волинської обласної ради Михайло Шлапай, керівник апарату Старовижівської райдержадміністрації Юрій Кудацький, заступник голови Старовижівської районної ради Василь Романюк. Вони щиро дякували солдатам за службу, вручили їм ікони, квіти, пам’ятні сувеніри, грамоти.

Від імені седлищенської громади хлопців привітав сільський голова Микола Ваврищук. Він зауважив, що загалом на війні на Сході перебуває вісім їх земляків. І йому особисто, і всім іншим односельчанам болить душа за кожного соладата. Не дивно, що в багатьох присутніх у церкві очі блищали від сліз. Щоб підтримати своїх солдат, у сільській раді вже виділили для них три земельні ділянки для будівництва, висипали піском вулицю.

Як і його тезка, Микола Риль був демобілізований. А ось Ігор Герез проходить службу на контрактній основі в 80-й аеромобільній бригаді і прийшов додому в відпустку лише на кілька днів. Сьогодні він вже перебуває в Полтаві. Земляки бажали йому і всім солдатам, щоб війна якомога швидше закінчилася і вони всі могли щасливо повернутися в рідне село.