У Володимир-Волинському районі ще й досі є понад 30 вулиць з радянськими назвами і навіть дві вулиці названі на честь Леніна. В процесі декомунізації їхні назви мають зникнути з карт району.

Загалом, по різних селах Володимир-Волинського району нараховується сім вулиць Радянських, шість - Першотравневих, п’ять - Жовтневих, шість - Комсомольських та дві – Леніна, - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

«РОДОМ ІЗ СРСР»

Відомо, що до 1869 року назви вулицям давали самі жителі. І ці назви були здебільшого нейтральними - Польова або Лугова. 1869 року вперше за царським указом був складений і затверджений список українських вулиць. Деякі потрібно було назвати, оскільки на той час вони не мали назви або мали їх декілька.

До жовтневого перевороту 1917 року затверджений список, практично, не мінявся. Більшовики назвам вулиць надавали великого значення і за перейменування взялися з величезним ентузіазмом. Усі центральні вулиці міст України почали нарікати іменами «революціонерів», а після Другої світової війни як іменами військових, що відзначилися у боях, так іменами командного складу Червоної Армії.

Зі здобуттям Україною незалежності, розпочався і процес перейменування вулиць, яким надавали імена українських діячів. У Володимирі-Волинському спеціально створена комісія швидко ліквідувала майже усі радянські назви, чого не скажеш про Володимир-Волинський район.

До перейменування вулиць у 2007 році повернувся тодішній Президент України Віктор Ющенко, який видав указ про знесення пам’ятників, пам’ятних знаків, перейменування вулиць, провулків, парків, скверів, присвячених діячам та подіям радянської епохи у всіх населених пунктах. Але, схоже, що тоді у Володимир-Волинському районі цей указ почитали і поклали в довгу шухляду, адже й донині більшовизм процвітає на більш ніж трьох десятках вулиць.

Найбільш «радянським» за назвами вулиць є села Ласків та Березовичі.

Приміром, у Ласкові є, окрім вулиці названої на честь вождя світового пролетаріату Володимира Леніна, ще й вулиця названа на честь героя анекдотів Василя Чапаєва. Правда, героєм анекдотів він став згодом, а в радянській історії значиться як герой Жовтневої революції та громадянської війни.

У Березовичах залишилася й одна-єдина на весь район вулиця, названа в честь всесоюзного дитячого руху піонерів - Піонерською, а також вулиці Леніна, Першотравнева та Комсомольська.

У селі Рогожани є вулиця на честь Григорія Косовського, який 15 років був бандитом і 7 років революціонером. У Чесному Хресті одна з вулиць носить назву в честь поплічника сталінізму Сергія Кірова.

На Радянських вулицях ще й досі мешкають жителі сіл Володимирівка, Вощатин, Заріччя, Зимно, Овадно, Островок, Русів та Стенжаричі.

СЕЛА ТЕЖ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ

У часи радянської влади на території району перейменували й кілька сіл. Так, у 1963 році Гнійне стало Красноставом, Пузов у 1964 році – Зорею, Чесний Хрест у 1947 році – Світанком, Владиславівка у 1964 році – Міжліссям, Могильне у 1952 році – Жовтневим.

І лише одне з перелічених сіл – Чесний Хрест - зуміло повернути власну споконвічну назву.

Це село з приходом більшовиків потерпало через відверто релігійну назву. Атеїсти у 1939 році спершу перейменували Чесний Хрест на Ворошилово - на честь маршала Радянського Союзу Климента Ворошилова. Згодом у 1947 році вирішили зробити назву населеного пункту більш милозвучною й дали топоніму нейтральне забарвлення - Світанок. Проіснувало з цим ім`ям село майже півстоліття, та людям воно так і не припало до душі. Тож у 1991 році місцеві жителі зініціювали референдум, на якому відстояли первісну назву села Чесний Хрест. А потім ще понад десять років чекали, коли ж відповідне рішення прийме Верховна Рада.

Тепер перейменуванню вулиць та населених пунктів надали нового поштовху і як швидко воно відбудеться у Володимир-Волинському районі залежить від місцевих рад. Але, наприклад, Зарічанська сільська рада, не чекаючи історичних рішень Верховної Ради у 2014 році, перейменувала у селі Заріччя вулицю Радянську на Героїв Небесної Сотні.