На підставі передового західного досвіду уряд готував реформу фінансової децентралізації. Її головна мета полягає в тому, щоб місцеві бюджети були менш залежними від дотацій центрального уряду. З нового року міста отримали шанс на бюджетну самодостатність. В рамках змін в Податковий і Бюджетний кодекси муніципалітетам, серед іншого, віддали в розпорядження податок на землю і встановили 5%-й збір з підакцизної продукції (бензин, алкоголь, сигарети). Але при цьому забрали частину податку на доходи фізосіб. У результаті база наповнення бюджетів кардинально змінилася, - інформує Канал 112.

Кабмін задоволений

За оцінками аналітиків Асоціації міст України, вже в цьому році фінанси місцевих бюджетів збільшаться більш ніж на 34 млрд грн. У Міністерстві фінансів налаштовані ще більш оптимістично. «Частина нових місцевих податків дозволяє акумулювати у загальному фонді місцевих бюджетів додаткового ресурсу в 25 млрд грн. В цілому ж, враховуючи нову систему міжбюджетних трансфертів, додатковий ресурс місцевих бюджетів лише в поточному році складе близько 45 млрд грн», - говориться в презентації Мінфіну щодо бюджетної децентралізації.

 

В уряді поспішають запевнити, що реформа дає результат. «У новому бюджеті 2015 року всі бюджети обласних і місцевих рад відчули, що таке передача повноважень, та найголовніше - що таке передача фінансів на місця. Ми отримали по кожній області профіцит бюджетів порівняно з 2014 роком», - каже віце-прем'єр Геннадій Зубко. У січні-лютому доходи загального фонду місцевих бюджетів склали 13 млрд грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, доходи рекордно зросли, в тому числі завдяки заходам щодо децентралізації. «Це далеко не межа. Завдяки нашій спільній роботі в боротьбі з корупцією та запуску економіки фінансовий результат буде краще», - ще в кінці березня заявив глава уряду.

 

За підсумками першого кварталу показники стали ще краще. Напередодні Міністерство фінансів оприлюднило звіт про виконання місцевих бюджетів у січні-березні. За цей період у скарбниці міст надійшло 21 млрд грн, що становить 28,6% від річного плану. При цьому приріст порівняно з першим кварталом 2014 року склав 5,5 млрд грн або 35,4%. Експерти кажуть, що темпи зростання більш ніж завидні. Однак нічого спільного з реальним поліпшенням справ в економіці тут немає. За словами економіста Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ангели Бочі, номінальні доходи цілком могли збільшитися, перш за все, із-за інфляції, яка в 2014 році перевищила 25%. При цьому реальні доходи навряд чи сильно змінилися. У будь-якому випадку, за словами експерта, порівнювати поточні фінрезультати міст з торішніми немає сенсу, так як база для оподаткування кардинально змінилася.

 

Не все гладко

Незважаючи на загальну позитивну динаміку, ряд регіонів не зумів вписатися в бюджетні нормативи. Зокрема, проблеми виникли з новим 5%-м акцизом, відданий в розпорядження муніципалітетам. Найбільше акцизного збору заплатили кияни і жителі Київської області - відповідно 53,1 грн і 47,4 грн на людину при середньому показнику по країні 26,7 грн на людину. За ними йдуть прикордонні Закарпатська, Волинська, Львівська та Одеська області, в яких цей показник коливається від 39,9 грн до 31,8 грн на людину, а замикають список Донецька і Луганська області - відповідно 8,5 грн і 5 грн на людину.

Податок збирають далеко не у всіх роздрібних точках, так як не всі магазини обладнані касовими апаратами. Отже, проконтролювати, хто продає сигарети і спиртне з урахуванням акцизної надбавки, а хто ні - практично неможливо.

 

Є й інша сторона медалі. Податок розподіляється нерівномірно - міста в одних регіонах отримують коштів більше, ніж в інших. «Наприклад, в одному населеному пункті стоїть п'ять автозаправних станцій, і громада отримує цей 5%-й податок і фінансове забезпечення у неї покращився. А поруч є інший населений пункт, де немає автозаправних станцій, і він не отримує цей податок», - говорить директор департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби Неля Привалова. Не виключено, що в поточному році правила оподаткування для міст переглянуть. Проти акцизного збору активно виступають лобісти виробників алкоголю та тютюнової продукції. Однак скасування збору призведе до необхідності шукати додаткові компенсатори для міст. А досить серйозна сума для бюджету - близько 8 млрд грн, підрахували в Асоціації міст України.