Дерево посадили 50 літ тому – у перший день Пасхи. Село Мильськ Рожищенського району, що на Волині, сколихнула новина: після Великодня на шкільному каштані з’явився образ… Богородиці. Відтоді сюди з’їжджаються люди з ближніх та далеких сіл – усі хочуть побачити диво, складають у молитві руки й пов’язують на дерево кольорові стрічки, - інформує Вісник і К.

Колись неподалік стояла церква

Першою незвичайний образ на дереві побачила вчителька хімії, біології та трудового навчання Неоніла Антонюк.

– То була середа. Я стояла в коридорі біля вікна, саме говорила з сином по телефону. Завжди там стою і у вікно дивлюся, бо в учительській телефон погано «тягне», а в коридорі краще. Ще не закінчила розмову, як погляд зупинився на каштані. На дереві виднівся чіткий образ, наче Богородиця. Я відразу покликала колег. Кажу: «Дівчата, ви тут щось бачите?» Бо, знаєте, може, то мені одній привиділося. Вони глянули й ахнули: «Ой, тож образ!» Де воно взялося, таке зображення, незрозуміло, бо жодних пошкоджень дерево не має. Ми ж самі білили стовбури перед святами – нічого подібного не було. А тепер чітко видно. Самі подивіться.

Той каштан височіє при вході на територію школи. Видно, що дерево не молоде – стовбур широкий, одна людина не обійме. Цікавлюся у селян, чи пам’ятають, хто його садив і коли. Розповідь вражає. Виявляється, каштанову алею висадили рівно 50 літ тому на перший день Великодня. Такі були часи… У церковному календарі відшукала, на яку дату тоді припадала Пасха – теж на 12 квітня, тільки за старим стилем!

А ще старожили розповідають, що в часи Першої світової війни на території сучасної школи у Мильську стояла церква. Але тоді коректувальник скерував вогонь – і ворог влучив у святиню. Храм згорів дотла.

Стовбур ще й «заплакав»

Чи справді на каштані з’явився святий образ? Церква поки не коментує. А люди вірять. Розуміють, що подібні знамення не раз давалися у трудні часи. Вони ще раз кличуть кожного до покаяння, смирення і віри у Господню благодать. І виявляють Божу присутність.

Тому щодень до Мильська поспішають люди. Переповідають одне одному про образ – тож йдуть та їдуть сюди вже не лише з сусідніх сіл, а й з інших районів. Особливо людно тут було на провідну неділю: кожен, хто відвідав могили померлих родичів на цвинтарі, обов’язково йшов до школи, аби побачити Матінку Божу на каштані. А кілька днів тому в селі заговорили про ще одне диво: стовбур у ногах Богородиці «заплакав». Це чітко видно по стрічках, на яких краплями проступає рідина.

***

Цікаво, що торік саме це дерево біля школи планували зрізати. Кажуть воно всихало – у верхів’ї з’явилося чимало неживого віття. Але Неоніла Миколаївна не дала. А тепер дерево щедро пустило свіжі пагони – неодмінно зазеленіє!