«Ах, Одесса, жемчужина у моря,
Ах, Одесса, ты знала много горя,
Ах, Одесса, чудесный южный край,
Живи моя Одесса, живи и процветай!»
Слова з необгрунтовано оптимістичної пісні


Частина перша. Реалістична
Не знаю, як вам, але мені до нещодавнього візиту до цього міста при слові „Одеса” згадувалися кадри з кінофільму „Діамантова рука”, коли сім'я Семена Семеновича Горбункова проводжала „пАпу” в заморський круїз. Білий лайнер, засмаглі тіла, та... гумор, без якого Одеса не була б Одесою. Але, як стало відомо вже на другий день після мого приїзду, найвизначніші пам'ятки цього міста – відреставрована архітектура і літо. Небагато? А як же ж, нарікатимете ви, старі єврейські подвір'ячка та наповнений місцевим колоритом говір, чорноморські пляжі та унікальна атмосфера, про яку завжди з захопленням розповідають артисти, що народилися в Одесі? Можливо, я вас розчарую, але всього цього тут давно вже немає. Але про все по черзі.
Більшість туристів їде в Одесу подивитись на старовинну архітектуру, оспівану поетами і прозаїками, та прийняти участь у найсмішнішому, за чутками, святі України – Гуморині. Ну, а влітку ще й у морі поплескатися. Однак і тут є інший бік. Гадаю, ті, хто ще не відвідав це легендарне місто, мають знати про деякі особливості одеської гостинності.
Житло моє
Почну з життєважливого. Апартаменти, якщо у вас немає родичів або друзів, у котрих можна було б зупинитись, краще замовити заздалегідь. Зробити це ліпше в Інтернеті - зараз це не проблема. На спеціалізованих сайтах можна знайти різні квартири з описом, схемою проїзду, фотографіями за ціною від 150 грн. (в історичному центрі) на добу. Дорогувато. Для порівняння, в Донецьку однокімнатну квартиру з євроремонтом можна орендувати за 100-150 грн. Однак, збираючись у подорож, майте на увазі, що у святкові дні та у час пляжного сезону ціна значно виросте, і пристойного житла дешевше ніж за 250 грн. на добу ви не знайдете.
Звичайно, є ще варіант – на залізничному вокзалі ходять люди з табличками на грудях та пропонують квартири приїжджим. Ціна такого житла значно нижче. Але ЩО і в ЯКОМУ районі Одеси вам запропонуюсь хазяї - невідомо. Тому поміркуйте, чи хочете ви отримати кота у мішку, хоча й дешевого?
Не торгуватимешся – не поїдеш…
Окремо хочу розповісти про одеський транспорт. Для аборигенів він, звичайно, рідний і комфортний, але для людини приїжджої – зовсім ні. Дістатися місця призначення в Одесі, коли ви не знаєте номеру маршрутного „Богдану”, якими переповнені вулиці міста, можна тільки на таксі. На відміну від Києва, Донецька та інших регіонів нашої великої країни, тут небагато хто з таксистів чи пасажирів знає про таксометри. Вартість проїзду визначається за районами.
Наприклад, вам треба поїхати з залізничного вокзалу на Приморський бульвар, де знаходиться відомий пам’ятник першому градоначальнику Одеси Дюку де Ришельє, а від нього до морвокзалу спускаються увіковічені кінорежисером Ейзенштейном Потьомкінські сходи. Відстань - 2,5 кілометри. Але „бордюрчик” візьме за неї 25-35 гривень. В залежності від рівня своїх матеріальних претензій. І справа тут зовсім не в тому, що ви приїхали здалеку, а у традиціях.
Викликати таксі в Одесі по телефону - справа фантастична. Це неможливо просто тому, що це не прийнято. Небагато легше вийти на вулицю та підняти руку. На цей чарівний жест автостопу одразу збереться черга з „легковиків” без будь-яких знаків – лише вибирай. На ваше питання „За скільки довезеш?” водій відповість суто по-одеські – „А скільки даси?”. Зрозуміло, що гостя, який не знає місцевих „розкладів”, це ставить у тупик. Саме тому, треба називати будь-яку суму навмання – і почнеться торг. Торгуються Одесі всі і з будь-якого приводу, тому наприкінці дискусії ви зійдетесь з водієм у ціні. З цього витікає головне правило приїжджого – торгуйся, та ціна буде знижена.

Частина друга. Романтична.
Одеська «безсоромниця»
Влітку завжди хочеться романтики. І в Одесі її достатньо. Раджу туристам, які мріють відпочити в цій морській «перлині», скласти план відвідувань найцікавіших місць та видатних пам’яток. І далеко не завжди це архітектурні споруди.
В Одеси, наприклад, є дерево-символ – платан. Його ще кличуть «безсоромницею». Справа в тому, що взимку воно скидає не лише листя, а й кору, та виглядає голим. Тому так і нарекли. Ростуть платани по всьому місту. Як, наприклад, в Києві каштани. Є у цього дерева і плоди, що схожі на маленьких їжачків, які гойдаються на гілках цілий рік.
Ре-Бу-Банк
Інших розваг, окрім вуличної краси, нажаль, в Одесі небагато. Хоча, можливо, вони і є, але тільки для знавців, бо довідкові служби у цьому місті погано розвинені і зовсім себе не рекламують. Тому, щоб потрапити в будь-який нічний клуб або сауну, треба витратити цілий день, щоб з’ясувати, куди саме їхати.
А ось з їжею проблем немає. Поласувати можна будь-де, але тільки в дорогих (а інших просто немає) кафе чи ресторанах, бо в Одесі їх велика кількість. При цьому знайти продовольчий магазин практично неможливо. Зрозуміло, що розраховано все це на приїжджих, які ладні витрачати багато і часто. І взагалі тут, гуляючи будь-якою вулицею, здається (проводячи аналогію з рідним містом Кіси Вороб’янінова з «Дванадцяті стільців» Ільфа і Петрова), що люди живуть тільки для того, аби відвідати РЕсторан, зробити покупки в БУтіку та відкрити БАНКівський рахунок
Командувати парадом будете ви!
Тим не менше, Одеса місто красиве, тому відвідати його варто для того, щоб скласти про нього своє уявлення. Обов’язково зайдіть на Приморський бульвар, де знаходяться відомі Потьомкінські сходи, пам’ятник Дюку де Рішелье і Олександру Пушкіну. Прогуляйтеся до Воронцовського палацу повз Одеський оперний театр. Пройдіться до залізного мосту, на якому навішані замки з посланнями закоханих. За легендою, якщо написати на замку своє та ім’я коханої людини та замкнути його на бильцях мосту, то кохання буде вічним.
Вояжуйте по Дерибасівський вулиці до Горсаду, де знаходиться пам’ятник Леоніду Утьосову, до літературного музею, у подвір’ї якого розмістився Сад скульптур. Там ви знайдете і статую живого класика сатири Михайла Жванецького, і Ільфа з Петровим в образі Мініна та Пожарського, і улюблених літературних героїв-одеситів. Вхід, звичайно, платний. Але Одеса, чекає на вас! Ви їй потрібні хоча б як спонсор. Тільки обов’язково погоду обирайте сонячну.
Ольга ЯЦИК з Одеси спеціально для „Під прицілом”
Фото автора

На фото:

1 – „Антилопа-Гну” на подвір’ї Літературного музею
2 – пам’ятник Дюку де Ришельє, Приморський бульвар
3 – вул. Пушкінская, платанова алея
4 – „Замочний” міст
5 – Святкування 35-річчя Гуморини на вул. Дерибасівський