Днями Кабмін перерахував із резервного фонду держбюджету 14,8 млн гривень на компенсацію витрат із розміщення переселенців в санаторіях, гуртожитках та оздоровчих закладах. Про це повідомляє урядовий портал.

Також витрати компенсують установам, в яких переселенців розміщували за домовленістю з місцевою владою, - інформує Корреспондент.net.

«Компенсації від держави вистачить для погашення боргів за півроку в п'яти санаторіях, приблизно за 800 переселенців, - розповіла журналістам керівник Всеукраїнської організації у справах вимушених переселенців Оксана Ермишина. - Це приблизний розрахунок з урахуванням того, що одна установа вміщає не менше 150 переселенців, а середня вартість проживання в таких місцях компактного проживання становить в середньому 3 тисячі гривень».

За її словами, сума компенсації на півроку становить приблизно 2,5 млн гривень в місяць. При цьому більше 6 млн гривень направили чотирьом одеським санаторіям, де проживають інваліди з Донбасу.

«Цієї суми вистачить, щоб закрити борги, накопичені до 6 жовтня 2014, тоді як з того часу і по сьогоднішній день заборгованість вже 45 млн гривень, - повідомив журналістам президент в Європейській асоціації прав інвалідів Олег Дрюма. - Держава досі не знайшла інших місць для розміщення сімей з інвалідами і не виділяє гроші на реставрацію приміщень, в які можна було б їх перевести».

За словами Ермішин, тільки в Київській області більше десяти місць компактного проживання, в цілому ж в Україні таких місць більше сотні. Експерт вважає, що, швидше за все, компенсувати борги будуть тільки тим установам, де через заборгованості вже відключають світло і воду.

До цього з 10 жовтня 2014 фінансування установ припинили через введення компенсації оренди для переселенців (884 гривень непрацездатним і 442 гривень - працездатним).

«В умовах тривалого військового конфлікту величезні суми грошей витрачають на проїдання і проживання, але до кінця року будуть нові заборгованості, і це замкнуте коло, - зазначила керівник організації. - Тому місця компактного проживання мають бути тимчасовими - не більш, ніж на три місяці, і за цей час місцева влада повинна знаходити варіанти постійного розміщення. Такі місця є, але для вирішення питання потрібна політична воля».

Експерт наводить у приклад досвід Грузії, де через конфлікт з Росією у Південній Осетії переселенцям побудували 749 місць компактного проживання.

«Потім грузини зрозуміли свою помилку, адже конфлікт затягнувся, а зміст тимчасового житла виявилося дорожчим будівництва постійного, - сказала Ермишина. - Україна вже зараз усвідомлює, що війна на Донбасі надовго, але уряд вибирає тактику» латання дірок».

Керівник вважає, що для вирішення такої проблеми потрібна комплексна державна програма і окремий орган.