Їм дякували, вклонялися, з ними фотографувалися, а вони стояли зніяковілі в дворі госпіталю.

У Луцькому військовому гарнізонному госпіталі сьогодні, 6 травня, владці привітали поранених волинян з майбутнім Днем пам’яті та примирення і Днем Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Їм вручили по гвоздичці і пам’ятку для демобілізованих, яку розробили в рамках програми допомоги учасникам АТО та їх сім’ям, - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Об 11.30 на вулиці ще падав невеликий дощ. З одного боку майданчика перед госпіталем під деревом чекали приїзду голови облради - військовий комісар, заступник голови ОДА Світлана Мишковець, радник голови ОДА Борис Кондратюк, головний лікар госпіталю Олександр Хоменко.

 

 

А з іншого – під дашком речового та аптечного складів, в ряд, стояли ті, хто лікується в госпіталі, заради яких і прийшли волинські чиновники.

Коли всі зібралися – зійшлися ближче, та одного гурту якось не вийшло.

«Дуже приємно мені стояти разом з вами на своїй землі», – почав свій виступ голова облради Валентин Вітер. «Ви – дійсно Герої України. Бо якщо ви в цьому закладі, то ви віддали частинку свого здоров’я, свого життя за нас. Приємно, що є такі люди, які є символом нації, які стали на захист нашої Вітчизни. Приємно, що тут є ветерани Другої світової війни і ветерани сучасної війни», - пояснює «приємнощі» голова Волиньради.

На лавці біля сходів сидять двоє ветеранів Другої світової війни і задумливо слухають слова про те, як владці «низько схиляють голови, вклоняються перед мужністю військових і пам’ятають полеглих». А потім сивочолі дідусі поглядають в обличчя хлопців, які їм годяться в онуки.

На все-про все хвилин 10-15. Пораненим розповідають про обласну програму і виділені мільйони, про можливості реабілітації. Світлана Мишковець передає привіт від голови ОДА «шановним браттям, дітям і чоловікам», і вклоняється за те, що «не побоялися і вистояли».

Сказав кілька слів і заступник військового комісара – виходець з 51 бригади Ігор Підлісний.

А потім пацієнтам госпіталю роздали гвоздички і пам’ятки для демобілізованих. Гвоздики беруть не всі, кажуть: «Нащо вони в палаті?», а от книжечки розгортають і читають.

По тому – спільне фото. Кілька хвилин на розмови.

«Медсестри будуть раді», - каже один з пацієнтів госпіталю після «урочистостей». І пояснює: «Віддамо їм квіти».

- А скільки ви тут?

- Вже десять днів. Додому хочеться.

- А далі?

- Реабілітація. А потім – в стрій. Я мобілізований по третій хвилі.

- А я – ще за першою хвилею туди потрапив. Може, вийду з госпіталю – демобілізують.

- Як вам тут?

- Та все добре. Волонтери допомагають.

- А ці пам’ятки, які вам видали, пригодяться?

- Та не знаю, треба їх детальніше вивчити. Якось досі не стикалися. Може,

в когось і є якісь проблеми. Але ліпше б ці книжечки не знадобилися…

Хлопці викурили по цигарці та розійшлися по палатах: кому День Перемоги, а кому – процедури…