Про солдатські ложки, бушлати, черги та казенний підхід розповіла мама волинського бійця.

Із головою комітету солдатських матерів Наталею Петрівною Волохатою «Нововолинськ діловий» зустрівся неподалік міськради. Там, на вулиці Піонерській (усе ще Піонерській), і записав її схвильований монолог.

Розмовляли на тлі величезної будівлі колишнього Західінкомбанку, що стоїть тепер пусткою. Здається в оренду, але ніхто не бере. «От якби тут облаштувати спілку учасників АТО і реабілітаційний центр для них», - запропонувала Наталя Петрівна.

А почала вона з найболючішої проблеми: оформлення статусу учасника АТО. Ця процедура для абсолютної більшості бійців перетворилась на справжнє ходіння по муках.


ДОКУМЕНТИ НА СТАТУС УЧАСНИКА АТО ПРИПАДАЮТЬ ПИЛЮКОЮ У ВІЙСЬККОМАТІ

Від імені солдатських матерів Нововолинська Наталя Волохата сказала:

- Сьогодні мене й дуже багатьох учасників АТО хвилює таке питання: отримання статусу учасника бойових дій. Хотіла б насамперед спитати нашого воєнкома Плужніка Олександра Анатолійовича: чому їхні документи лежать у військкоматі нерухомо цілий місяць?

Якщо нам дозволять, то ми, представники комітету солдатських матерів, готові навіть самі відвезти ці документи на Київ, бо хлопці вже не в силі далі чекати!

Лише один день на тиждень - щосереди - у військкоматі приймаються документи на оформлення статусу учасника бойових дій. Сидить одна-єдина людина, яка проводить із хлопцями бесіду і приймає документи.

Можна було ще одну людину посадити, щоб пришвидшити цей процес, бо хлопці витрачають цілий день, нервуються у черзі! Або приймати документи частіше - хоча б тричі на тиждень.

І тут не бачу кроку назустріч нашим захисникам, є якісь підніжки, нема прямої, відкритої допомоги, тож і лежать документи глухо.

Не маю інформації, скільки хлопців у Нововолинську вже мають статус учасника АТО. Але мало, дуже мало. Мабуть, це комусь вигідно. Наша місцева влада однозначно могла б посприяти!

Якщо статус учасника бойових дій не оформлений, то знижка на комунальні послуги за довідкою з військової частини не надається. Родини солдатів втрачають значні суми!

Дивіться, це будівля колишнього банку... вона розвалюється на наших очах. Чом би владі не домовитись із власником і не надати цю будівлю учасникам АТО? Для психологічної реабілітації, для спілкування.

Щоб хлопці створили спілку учасників АТО. І коли їм треба щось вирішити, вони б тут зібрались і поговорили про своє...


КАЗЕННИЙ І ТУПИЙ ПІДХІД

Жлобство військових інтендантів переходить усі межі. Із бійців, які йдуть на дембель, стягують навіть вартість казенного посуду! Мама солдата розповіла про це з обуренням:

- У військовій частині, коли хлопців демобілізовують, із них вираховують кошти: за флягу, миску, кружку, ложку... Мій син сплатив 62 гривні 50 копійок.

А зараз із них вираховують навіть за бушлати. Як?! Яке мають право?

Чула, що на військову частину прийшла телефонограма, щоб хлопців демобілізовували у тому одязі, який вони отримали. Однак із них іще й досі стягують кошти за бушлати, буквально вчора з цим до мене солдатські матері зверталися!

Це війна, летіли снаряди, горіли, били ті «гради». То хлопцям треба було рятувати майно чи своє життя? І хотілося б спитати офіцерів, які там були: вони спасали свої зади чи спасали майно? чи вони думали про життя своїх підлеглих?

Не кажу, що всі офіцери однакові, є такі, що солдати їм завдячують своїм життям. Але всі ми знаємо про нашу 51-шу бригаду, як хлопців тупо здавали. Коли плани подальших дій доповідали нагору, у штаб АТО, то потім ті точки тупо накривав ворог, були смертельні втрати...