42-річна лучанка Ірина не витримала знущань свого чоловіка і в стані важкого психологічного та емоційного стану задушила свого чоловіка просто під бій курантів. У жінки лишилася маленька дитина, яка нині перебуває в інтернаті, а слідчі органи просять суд засудити її до восьми років позбавлення волі.

Нині це провадження перебуває на розгляді у Луцькому міськрайонному суді,  де його розглядає колегія суддів під головуванням Олега Ющука та у складі Алли Борнос і Михайла Квятковського.

Тож у суді обвинувачена розповіла, що зі своїм співмешканцем Андрієм, познайомилася на роботі, де разом працювали. Потім пара почала жити разом і невдовзі у них народилася донька.

Ірина розповіла, що ще з перших днів помічала, що її чоловік Андрій дуже агресивний, однак це він проявляв лише словесно. Жінка доглядала свою матір, яка на той момент мала 4 стадію онкозахворювання.

Саме страшне для неї, розповідає Ірина, розпочалося, коли їхній спільній доньці уже виповнилося півроку.

«Коли дитині було 7 місяців, тоді він почав мене сильно бити і ґвалтувати. Він бив мене всім, що йому попадало під руку. Він мене ґвалтував постійно, коли йому хотілося, бувало навіть таке, що дитина це все бачила, але це його не зупиняло. Я йому показувала, що дитина стоїть на це все дивиться і плаче, але він ніяк не реагував і продовжував робити своє діло. Потім мені дитина посеред сну зривалася і плакала, а він мене бив через те, що дитина не дає йому спати, а я не можу її заспокоїти».

Жінка розповіла в суді, що бувало навіть таке, що її чоловік Андрій тягав її за волосся, бив молотком по голові і по всьому тілу.

Кілька разів Ірина зверталася в правоохоронні органи і навіть писала заяву, однак це не мало жодного впливу на кривдника.

«Я коли написала була заяву на нього, то він потім всі пальці повикручував, щоб я не могла більше писати заяву в міліцію. Його забирали, а через три години відпускали, і я тоді знову була бита. Я просила в міліції, щоб його тримали подовше і казала, що буде знову те саме, але вони мені сказали, що не будуть стояти і чатувати в мене під хвірткою».

Того дня, 31-го грудня, за словами Ірини, усе було як завжди зі сварками та побоями. Сварки стихли лише тоді, коли до помешкання Ірини та Андрія прийшли сусіди Наталія та В’ячеслав. Андрій тоді придбав пляшку горілки і усі четверо сіли обідати та святкувати прийдешнє свято Нового року.

Коли компанія розійшлася, розповіла обвинувачена, Андрій знову взявся її ґвалтувати та бити.

Уже надвечір до оселі Ірини та Андрія знову прийшла сусідка і поросила два яйця для вечері, тоді Ірина дістала харчі з холодильника і хотіла було дати їх Наталі, однак розлючений Андрій схопив яйця і кинув їх на підлогу. Після цього сусідка вибігла з хати і лишила Ірину та Андрія наодинці.

Вже ближче до півночі пара знову почала сваритися, і це, на жаль закінчилося трагічно як для Андрія, так і для Ірини.

«Я стояла в кухні, а він почав мене обзивати і бити. Він мені завжди казав, що хоче мене вбити, а тому я завжди ховала від нього ножі на ніч. Бувало навіть таке, що я поховаю всі ножі, то він мене тоді вилкою колов. В мене збереглася одна вилка, якою він мене колов, вона вся погнута і на ній досі є моя кров. Так от стояла я в кухні і він хотів мене знову побити. І тут я згадала, що в мене за спиною лежать два ножі і я знала, що він їх може схопити і вбити мене, а тому я його пхнула. Після цього він впав на диван, а я знайшла мотузку якусь і хотіла йому зв'язати ноги, щоб він мене більше не бив, але він мене почав душити ззаду. Тоді, я сама не знаю як, але я на нього вилізла, накинула на нього ту мотузку і почала казати: «Відчуй мій біль, відчуй те, що я відчуваю кожен день. Якщо не хочеш мені допомагати готуватися до Нового року, то хоч не мішай!». І все, і після цього я його відпустила…я думала, що він просто прикидається, або втратив свідомість, і я пішла за водою, щоб відлити його, так як він мене завжди бив до втрати свідомості, а потім відливав. Але коли я прийшла, то в нього були сині губи і він вже не дихав», - розповідала в суді Ірина деталі тієї жахливої трагедії.

Після цього жінка побігла до сусідів Наталії та В’ячеслава, про все їм розповіла і вони вже викликали міліцію.

Наступного дня у будинку жінки проводили слідчий експеримент, на якому вона знову показала як скоїла злочин.

У суді Ірина щиро каялася і просила суворо її не карати, адже вона ще хоче виховати свою доньку.

«В мене кінчилося одне катування, а тепер почалося друге – катування на все моє життя. Я не хотіла його вбивати, я просто хотіла щоб він заспокоївся, а вийшло отак. Я хотіла б попросити вибачення у мами і сестри Андрія, але я не знаю чи таке можна пробачити. Мені немає прощення, бо я вбила батька своєї дитини», - таким було останнє слово Ірини в суді.

Зрештою слідчі органи кваліфікували цей злочин як умисне вбивство і враховуючи щире каяття та сприяння у розкритті злочину, просять суд на вісім років позбавити волі Ірину.

Натомість її адвокат намагається у суді довести, що жінка вчинила злочин лише через важкі душевні та фізичні страждання, а тому її обвинувачення слід перекваліфікувати на статтю умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання, санкції якої передбачають обмеження або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Втім долю жінки вирішить колегія суддів, яка оголосить своє рішення завтра.