«Хочеш збагачуватися – не йди у владу і займайся бізнесом. А хто хоче у владу - служи народу» так вважає святійший патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, який прибув на Волинь. Відслуживши святкову літургію, сьогодні, 1 червня, він поспілкувався з волинськими журналістами і відповів на питання. Так, він пояснив, якою, на його думку має бути об’єднана українська церква, чим згрішили українці і чи займається сьогодні церква політикою, - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Гріхи українців

Власне перше питання стосувалося нинішньої ситуації, в якій опинилася Україна. Патріарха запитали, чим український народ заслужив війну і розруху на своїй території.

«Український народ теж грішний. В чому гріх українського народу? Єдності нема, корупція, несправедливі суди. І щоб визволити наш народ він цих гріхів і беззаконь, Господь допускає страждання. І в цих стражданнях виявляються добрі якості нашого народу: жертовність не лише тих, хто захищає нашу землю, а й народу, який жертвує на армію. В результаті цих страждань наша Україна навпаки зміцнюється любов’ю до своєї землі.

Згадаймо Другу світову війну. Руйнацій було дуже багато. Але в результаті Другої світової війни наші народи навернулись до Бога. І якби війни не було, не знаю, чи збереглася б віра в нашого народу. А так віра зміцнилась. Оскільки ми - народ миролюбний, який стоїть на дорозі правди, ми - переможемо», - каже він.

Єдність церков

Прокоментував очільник української церкви й інцидент зі священиками Московського патріархату і Верховній Раді, коли вони не встали разом з усіма, щоб вшанувати полеглих українців.

«Слава Богу що він (митрополит Онуфрій – ред.) не встав. Бо якби він встав, то приховав би нутро своє. А так то він показав, хто він є, і вся Україна побачила який предстоятель Української православної церкви, й кого він захищає: свій народ чи інтереси Росії. Це ганебний вчинок, але він показав хто є хто», - зауважив патріарх.

На думку предстоятеля УПЦ КП, об’єднання церков сьогодні дуже реальне. Реальніше, аніж будь-коли. Але, на його думку, воно має відбуватися так, що всі мають об’єднатися під знаменами Київського патріархату.

«Об’єднання реальне бо уже зараз велика кількість парафіян Московського патріархату перейшли до Київського патріархату . І як доказ візьміть сьогоднішнє свято. Сьогодні тут було набагато більше людей, ніж у попередні роки. Раніше було багато, але сьогодні - більше за рахунок тих, то прийшов з Московського патріархату . І це відбувається по всій Україні, в тому числі і в Києві. Але духовенство і єпископат МП тримаються старих своїх позицій і не переходять в КП, а якщо й переходять, то невелика кількість. А так всі чекають поки Київський патріархат, автокефалія, буде визнаний вселенським патріархом. Коли це відбудеться, і Київський патріархат увійде в молитовне спілкування з усіма православними церквами, то прийдуть до нас. Бо тоді постане питання: чому ви, живучи в Україні, називаєтеся українською церквою, але не належите до визнаної всім світом української церкви?І цей час наближається, і так буде», - пояснив Філарет.

Власне, першим кроком до об’єднання церков він називає небажання священиків УПЦ МП молитися за патріарха Кирила як представника агресора, хоч це є їх обов’язком. Крім того, з його слів, до Київського патріархату все більше почало приєднуватися вірян зі східних областей України, щоправда не в таких кількостях, як в західних і центральних регіонах.

Патріарх роз’яснив як українська церква ставиться до переходу парафіян з одного патріархату в інший. Так, приміром, в Горохівському районі більшість селян вирішили, що більше не хочуть ходити в церкву Московського патріархату і перейшли в Київський патріархат після «референдуму», але без священика. Нині й досі там тривають «релігійні війни».

«В містах, коли віруючі переходять з Московського патріархату в Київський, це відбувається безболісно, бо там багато храмів. А в селах, де храм один і переважна більшість переходить в Київський патріархат, а невелика кількість залишається в Московському, то йде боротьба за храм. Ми не підштовхуємо народ до захоплення храмів. Але якщо хочуть перейти - ми благословляємо і підтримуємо к своїх братів. Ці труднощі неминучі. Бо храм один. Але володіти має більшість», - вважає предстоятель Української православної церкви.

Церква, політика і влада.

На фоні ситуації в Україні священикам дуже часто закидають втручання в політику. Відтак, Патріарха Філарета запитали: чи варто церкві трактувати політику і брати в ній участь? Ось що він відповів:

«Під час Другої світової війни церква підтримувала радянську армію. Це була політика чи ні? Всі скажуть: була. Але правильно поступала церква, підтримуючи свій народ, підтримуючи свою армію? Правильно. Тоді церква поступала так, і її ніхто не засуджував, припинилося гоніння на церкву.

То зараз церква повинна підтримувати свій народ чи ні? Коли вона підтримує народ, політика це чи ні? Це обов’язок церкви - підтримувати всій народ. Чи заради політики ми повинні віддати свою землю, як віддали Крим? Якщо церква так поступатиме, то тоді її засудить народ, як засудив Московський патріархат за те, що він не підтримує героїв своїх.

Церква в політику не втручається, але свою землю і свій народ захищає і буде захищати, бо це наш священний обов’язок. Наведу приклади зі Святого письма: Мойсей просив Бога викреслити його з Книги Буття, але простити гріхи його народу; апостол Петро був готовий бути відлученим від Христа за братів своїх по крові. Треба любити свій народ, і це не є політика. Бо любов не є політика, а є сутність життя».

Поділився Патріарх Київський і всієї Руси-України і своїм баченням українського суспільства і нинішньої влади. Ще й зазначив, що реформи в країні неминучі, і їх треба перетерпіти.

«Недоліки завжди були, є, і будуть. Але загальний стан нашого суспільства набагато покращився. Люди віддають своє життя за рідну державу. Народ жертвує, підтримує армію і біженців. Це позитивне. Друге позитивне: Росія втрачає надію на свою перемогу. І ми це бачимо. Наша армія за цей рік зміцніла, набула досвіду, краще озброєна і має велику підтримку народу.

А те, що є негативне – корупція, розділення, несправедливі суди. І тому Європа вимагає від нас зробити реформи . Війна - це зло, але її треба перетерпіти і перемогти. Так само і реформи треба зробити.

І треба зрозуміти, що вони ведуть до кращого. Хоч і доводиться перетерпіти деякі труднощі, я сподіваюся, що Господь допоможе перемогти внутрішнього ворога. Треба єднатися, терпіти і сподіватися на краще, приймати закони і виконувати їх, служити народу, а не використовувати владу для своїх інтересів. Хочеш збагачуватися – не йди у владу і займайся бізнесом. А хто хоче у владу - служи народу», - пояснює він.

Що ж до чинної влади, то, на думку Патріарха Філарета, владу треба підтримувати, і підтримувати єдність влади: «Бо якщо ми виступатимемо проти влади, то виступатимемо проти України. Зараз йде війна, а є у вас кращий кандидат в президенти? І коаліцію треба підтримувати».

Привласнення Росією чужого

Те, як в Росії намагаються виставити хрещення Русі, патріарх Філарет називає не інакше, як привласненням. Нагадаємо, цьогоріч минає 1000 років від дня смерті князя Володимира Хрестителя. З цієї нагоди в сусідній державі навіть назвали 2015 рік роком Володимира, не згадуючи, що Володимир Великий, хреститель Київської Русі, був київським князем.

«Росія привласнює не лише чужі землі, а й культуру, і пісні, і наших просвітителів, таких як князь Володимир, вважає його своїм. І знаходить підставу, що захоплений Крим – це Росія, а в Херсонесі нібито хрестився Володимир. Народився Володимир, ймовірно, на Волині, хоч росіяни кажуть, що під Псковом. А Москви в той час, коли Володимир керував, не було і в зародку. І тут можна бачити всю неправду, яку чинить Росія, не лише забираючи руські землі, а й привласнюючи культуру, мову, церкву».

До слова, Митрополит Луцький і Волинський Михаїл нагадав, що 19 травня у Волинській православній академії відбулася конференція, де вчені визнали, що князь Володимир народився в селі Будятичі Іваничівського району. Відтак, ніхто нашої історії нікому не віддасть, якщо ми не будемо про це мовчати.

Власне, патріарх Філарет відвідує Волинь щороку. Каже, вже й не пригадає, вкотре він прибув до Луцька вперше. І щоразу, каже він, приїздить в різні регіони країни з радістю. Бо так його зустрічають віряни. Тож він побажав, щоб Боже благословення перебувало на волинській землі.