У Ківерцях, що на Волині, вандали екс-міліціонер розгромили могилу на кладовищі. В редакцію газети Вісник і К прийшла згорьована жінка. Розповідає, що у жовтні минулого року помер мій син Сергій. Йому було тільки 36 років, – витирає ківерчанка Лідія Вашкевич очі кінчиком чорної хустини.

– Він жив з жінкою і трьома дітьми (одна прийомна) у Нововолинську. Заледве вмовила невістку, щоб віддала похоронити його мені! Я перенесла інсульт, дуже важко ходити. Але щодня їздила на могилку. Там такі гарні квіти висадила. Голландські, щоб ціле літо цвіли. Поливала їх, розмовляла із сином. Трохи легше ставало. І от днями приходжу – огорожка з дощечок поламана на тріски, а квіти вирвані і всі на купу скинуті.    

Ліда Петрівна не може говорити від болю і обурення. Хто ж насмілився таке зробити? Що то за вандал, який не має ні серця в тілі, ні Бога в душі?

– Я тільки почала заспокоюватися і хоч трохи якось миритися з втратою, а тут таке… Невже люди Бога не бояться? Мені сказали, хто це зробив. Чоловік колись у міліції працював. Жінка і син досі працюють. Вони думають, що їм все можна.

Директор Ківерцівського міського кладовища Ольга Павлівна Парфелюк підтвердила, що до плюндрування могили причетні родичі захороненої поруч бабусі – вони вирішили обкласти її могилу плиткою. А матеріали для цього носили через іншу.

Я була на тому кладовищі. І, якщо чесно, абсолютно не розумію, навіщо було нищити квіти та ламати дерев’яну огорожу на могилі сина Лідії Петрівни. Плитку і пісок було набагато краще заносити, оминаючи її. Тим паче, що для «зручності» була вийнята одна із секцій загорожі. Зараз вона просто прив’язана ганчірками.   

Лідія Петрівна хотіла залагодити все мирно. Два дні проплакавши, сиділа в хаті і чекала, щоб чоловік прийшов і вибачився, гроші за вирвані квіти повернув. Але де там.

Та Ліда Петрівна виявилася впертою. Не дочекавшись вибачень, вона попрямувала до Ківерцівської міліції. 

– Начальник міліції, як тільки я розказала, що й до чого, порадив зразу писати заяву, – з хвилюванням розповідає жінка. – Казав, що то вандалізм, і це не залишиться без покарання. Група виїде, все сфотографує, задокументує. Але він не знав, хто то такий. Я сиділа на прийомі у слідчої – дівчини. Коли їй подзвонили, вона вийшла. А повернувшись, почала говорити про мирне вирішення справи. А потім і взагалі зробили мене винною – неправильно поставила огорожу… 

Директорка ж кладовища запевнила, що всі норми дотримані. Місце було вільне, не огороджене. А вона просто пожаліла нещасну матір, яка заледве ходить, і виділила ту вільну ділянку, яка ближче до зупинки. 

Справа з місця зрушилася після того, як Лідія Петрівна сходила на прийом до начальника обласної міліції. Той пообіцяв, що могила буде відновлена, а її втрати компенсовані. Коли матеріал уже був готовий до друку, Ліда Петрівна повідомила, що винуватець приходив до неї додому, просив вибачення і вернув гроші.