Саме на червень припадає так званий «місяць тиші» у лісі – час, коли заборонено порушувати спокій матінки-природи. Проте не кожен дотримується цього неписаного правила. Ба більше – дехто порушує закон.

Про специфіку поводження у лісі у цей особливий період та браконьєрську діяльність недобросовісних волинян розповідають фахівці Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

«Є таке неписане правило – «місяць тиші», коли заборонено полювати, й обмежений вхід у ліс. Це період із травня по червень, коли приводять потомство майже усі види парнокопитних тварин, це і лось, і кабан, і козуля, й інші. У цей період полювання, доступ до масивів, заїзд транспорту, де перебувають дикі тварини – обмежений. Не можна сказати, що в’їзд заборонено у весь ліс, адже дичина не кругом водиться, тому є обмеження лише на певних територіях», - розповів заступник начальника відділу мисливського господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Руслан Люшук.

З його слів з початку року вже склали 56 протоколів про адмінпорушення і вилучили 13 одиниць зброї.

«Втім, тут є нюанс – дозволено проводити індивідуальне полювання на самця козулі. З одного боку, зараз «місяць тиші», а з іншого - полювання. Втім, у цій ситуації є пояснення. Зауважу, що така методика і практика застосовується і в країнах Європейського Союзу та передбачена законами України. Усе тому, що полювання прив’язане до біології козулі. Самець цієї тварини не є міграційним видом і тримається певної ділянки. Цікавим є те, що у місці, де перебуває самець впродовж травня-червня, самиці з дитинчам немає. Окрім того, на полювання мисливець іде тільки з єгерем, якщо є трофейна тварина», – продовжує Руслан Володимирович.

Спеціалісти кажуть, що на стадії фіксування, виявлення, оформлення порушників – співпраця із правоохоронцями дуже ефективна.

«Зазвичай ми самі затримуємо порушників, а потім повідомляємо міліціонерів. Звісно, інколи буває, коли самі не справляємося, то дзвонимо за допомогою. Втім, коли проходить певний час, справи потрохи «затираються», - говорить пан Люшук.

Останні дві гучні справи мали місце тут у травні. Мисливствознавець каже, що йому жодних результатів по справах не повідомили, а лише сказали, що слідство досі триває. У ВОУЛМГ сподіваються, що винних покарають, адже лиходії затримані, порушення зафіксоване.

Перший заступник начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Сергій Шеремета розповідає, що притягнути до кримінальної відповідальності за порушення правил полювання майже ніколи не вдається через законодавчі суперечності.

«Ми рахуємо завдані збитки, беручи за основу неоподаткований мінімум доходів громадян – 17 гривень, як це передбачено законодавством, а в суді рахують мінімальну соціальну пільгу– 600 гривень.

Аби відкрити кримінальну справу, збитки повинні бути на суму, більшу у 250 разів. Згідно з нашими розрахунками (17 помножити на 250) – це 4 тисячі 250 гривень, а суд може бачити кримінал за умов нанесення збитків на суму 150 тисяч гривень. Тут така двозначність виходить, що, згідно з нашими розрахунками, за козулю, яка коштує 8 тисяч гривень, чи лося, вартість якого 20 тисяч гривень, є підстави для кримінальної відповідальності, а суд таких підстав не бачить, бо веде розрахунки за іншою формулою», - нарікає держслужбовець.

Та додає, що є ще такий момент - кримінальна відповідальність завжди настає під час незаконного полювання на об’єктах природоохоронної зони, а таких цього року не було зафіксовано.

Сергій Шеремета запевняє, що штрафи не надто великі - від 102 гривень до 1020, також нараховуються збитки за незаконне добування мисливських тварин.

«Загалом в області в користуванні є 50 мисливських угідь, їх загальна площа – мільйон 442 тисячі гектарів. З них 362 тисячі гектарів (25%) – у користуванні державних лісогосподарських, лісомисливських та мисливських господарств, ще 817 тисяч гектарів (57%) у користуванні районних та обласної організацій Українського товариства мисливців та рибалок, решта 18% - у приватній власності.

Якщо проаналізувати охорону державного мисливського фонду, то працівниками державної лісової охорони та єгерської служби цього року склали 45 протоколів та вилучили 13 одиниць зброї. Зброю ми передали в міліцію. Окрім цих правопорушень, ще 5 протоколів склали екологи, 4 протоколи - представники УТМР і 2 протоколи - єгері приватних підприємств.

А щодо щорічної кількості браконьєрів у Волинських лісах, то це відносно стабільна цифра. Зараз ми не спостерігаємо різкого збільшення порушників», - каже Сергій Акиндинович.

Перший заступник начальника ВОУЛМГ вважає, що основну роль у збереженні тварин відіграє менталітет наших краян, які дбають про довкілля.

«Зауважу, що більшість мисливців – сільські жителі, які, в основному, полюють на території громад, де проживають. Наші люди чітко дивляться за тим, аби на їхню територію не заходили чужі люди, і не було в лісі браконьєрства. Цікаво зауважити, що найбільше браконьєрства у Любешівському, Ківерцівському, Ратнівському, Камінь-Каширському районах. Чому саме у цих регіонах, складно сказати, навіть і приблизно не можу визначити. В області працює у мисливському господарстві 213 осіб, з них 107 - у громадських організаціях, 39 – державній формі і 67 в іншій», - говорить Сергій Шеремета.

Нагадаємо, нещодавно на Волині браконьєри вбили вагітну олениху. Прикрий інцидент трапився біля села Муравище Ківерцівського району. Було встановлено, що оленицю застрелили з нарізної зброї, куля влучила під передню лопатку, а вилетіла через шию.

Іншим разом на Волині затримали браконьєрів, які вбили 4 козуль.