На Волині ухвалили Перспективний план децентралізації, що передбачає формування 74 громад. Згідно з розрахунками науковців, це надто велика роздрібненість, адже оптимальна кількість ефективних громад в області 38-40.

Про це йшлося під час круглого столу на тему: «Процес децентралізації на Волині: здобутки та прорахунки», - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.

Як розповів доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління Східноєвропейського університету імені Лесі Українки Валентин Малиновський, адміністративна реформа в Україні триває більше року. З його слів, процес відбувається невиправдано довго.

«Усе це можна було робити значно швидше. Але мене тут дивує, що ця бюрократична машина не змінилася після Революції Гідності, адже ми втрачали місяці, аби хтось підписав якийсь папірець», - сказав науковець.

 

Валентин Малиновський розповів, що початок реформи в Україні розпочався 1 квітня 2014-го року.

«Тоді було розпорядження Кабміну № 333-р, яким затвердили Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Уже 17-го червня депутати Верховної Ради України прийняли Закон № 1509 «Про співробітництво територіальних громад», який набрав чинності 24 липня. Наступним був крок – розпорядження Кабміну № 591 про затвердження Плану заходів відповідно до Концепції. Вже 3-го березня обранці прийняли у першому читанні Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Далі бюрократична машина призупинила процес. Наступні кроки робляться аж 5-го лютого 2015-го року – це прийняття Закону № 157 «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Вже 5 березня цей Закон набрав чинності. І знову пройшов місяць, допоки 8-го квітня постановою КМУ №214 затвердили Методику формування спроможних територіальних громад. Саму ж Методику опублікували 6-го травня. Цього ж дня на Волині відкрили Офіс реформ. Далі, 13-го травня, згідно із розпорядженням голови Волинської облдержадміністрації № 188, утворено регіональну робочу групу з підготовки проект перспективного плану. Зауважу, що ця група мала бути створена до 5-го квітня. І нарешті 25-го червня Волинська обласна рада затвердила Перспективний план формування території громад», - підбиває підсумки пройденого етапу Валентин Малиновський.

 

Зауважимо, що спочатку на Волині планували утворити 66 громад. Ця цифра сформована в результаті обговорення із сільськими головами, з районами. Втім, ухвалили 74. Такий стан справ виник через те, вважає науковець, що багато хто турбувався про те, чи лишиться його сільрада, і чи буде людина при посаді.

«Для прикладу, в Шацькому районі мала б бути одна громада, де є 18 тисяч населення і єдиний центр Шацьк. Втім, тут виникло 3 громади. У Маневицькому район мало б бути 2 громади, а з’являється аж 5 громад.

За день перед сесією депутати розширили Перспективний план із 66 громад до 74.

Але краще це, ніж нічого, бо далі ухвалює Перспективний план Кабмін, і чимало громад можуть вже перейти до фактичного об’єднання – рішень на сесійних засіданнях. Втім, згідно із науковими дослідженнями, ідеальний варіант для Волині - 38-40 громад. Це розрахунок із точки зору меж території, кількості населення та інфраструктури», - пояснює Малиновський.

Переспективний план формування територій громад на Волині. 

 

До слова, як раніше повідомлялося, сільські ради Волині не надто вдоволені пропонованим об’єднанням. Зокрема, жителі села Угринів висловили твердий намір — ні до кого не приєднуватися, а бути самим собі центром.

Приклад Волині й усій Україні показує Рівненська область, де політики та владці відставляють свої амбіції на друге місце перед інтересами держави.

«У Рівненській області Перспективний план передбачає утворення 45 громад, це - майже оптимальний варіант. Якщо проаналізувати середню цифру, то на Волині в єдиний центр об’єднуються по 5 громад, у Рівному - по 8.

Для прикладу, у них Дубно матиме 80 тисяч населення, а Ковель так і залишиться 70-тисячним. Відповідно, місто волинських залізничників не матиме особливих перспектив, а от Дубно буде розвиватися по-новому.

Зауважу, що Рівненська область в трійці тих, де найпотужніше відбувається процес децентралізації.

Цей процес буде виграшним для тих, хто перший розпочинає об’єднання. Для прикладу, європейські структури виділять вже цього року на розвиток інфраструктур 50 мільйонів євро. І вже нові громади зможуть розвивати свої території, отримавши відповідну фінансову підтримку з жовтня», - інформує Валентин Малиновський.

Українські законодавці відправили на друге читання закон, який стосується виборчого процесу у жовтні. Якщо його ухвалять, то ті громади, які не встигнуть об’єднатися до виборів 25-го жовтня, - будуть змушені повторно проводити вибори вже після укрупнення. А це, відповідно, чимале фінансове навантаження на їхні бюджети.

Загалом, Перспективні плани розвитку регіонів затвердили лише 16 областей України. А 15-го липня - крайня дата подачі в Кабмін пропозицій з регіонів. Фактично, ці громади мають зелене світло для практичних дій з об’єднання, аби могли включалися у новий бюджетний процес із 1 січня 2016 року. Іншим же доведеться ще рік жити з недофінансуванням.

Наступним етапом реформи місцевого самоврядування, пояснює Валентин Малиновський, буде укрупнення так званих зараз районів і областей.

«Якщо ж говорити про райони, то прийдеться реформування і тут. У 2010-ум році я розробив проект. На Волині має бути 5 повітів. Київські дослідники пропонують 4 повіти, але тоді в північному районі не буде жодного центру. Назву новим одиницям пропоную – «повіти». Повіт – це територія, яка об’єднує не менше 150 тисяч населення, згідно із європейськими стандартами. Далі регіон чи то область має бути із населенням від 800 тисяч до 1,5 мільйона. Після цих змін, які можуть відбутися через років 10, ліквідують райдержадміністрації, а рішення депутатів втілюватимуть у життя виконкоми на місцях», - прогнозує Малиновський.