Гуртожиток по вулиці Луцькій, 186, що у Володимирі, до банкрутства належав ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод». Підприємство збанкрутувало, за приміщення відповідальний державний ліквідатор Сергій Михайловський. Однак, відповідальний він тільки на папері. На ділі ж люди зі своїми проблемами лишилися сам-на-сам, ‒ інформує БУГ.

Двадцять одна кімната, кухні, санвузли, душові, господарські приміщення – усе, необхідне для життя, є у будівлі гуртожитку. І охочі тут жити також є. От тільки проблема – немає законної можливості привести усе до ладу та вдихнути життя у будинок, ‒ пише видання.

«Світла немає із квітня 2014 року, газу також. Пропало енергопостачання – і люди змушені були звідси з’їхати. Ми із дочкою та внучкою перебралися у село Хобултова. Онука щоранку добирається із села в місто, в школу. Там же відвідує гуртки. Це страшенно незручно! А в нас же з чоловіком є житло у місті! Ми ж його отримали за достойну роботу на заводі!» – розповідає мешканка гуртожитку Раїса Гарант.

«Ліквідатора Михайловського бачили один раз у житті. Телефоном – нічого з’ясувати не можна, він постійно кудись поспішає. Від нас тільки відмахується. Каже, щоб ішли в міську ради та й просилися, аби нас взяли на баланс міста. У міській раді, правда ще у 2013-му році, нам сказали, що не проти взяти на баланс, ось тільки нехай завод повністю відремонтує будівлю, поверне світло, газ, полагодить каналізацію. А заводу ж вже тепер нема – до кого нам іти, хто нам допоможе?» – каже ще одна мешканка Надія.

Маючи де-юре житло, де-факто люди повинні винаймати квартири. Одна родина, яка не мала змоги переїхати у інше місце, змурувала собі грубку та зимувала у помешканні без світла та гарячої води. Ще одна жінка – змушена готувати собі їжу на вогнищі біля будинку.

«Ми терпіли довго – тепер взялися самі вирішувати ці проблеми, бо ні Михайловському, ні комусь іншому вже не віримо! Наш сусід, Ігор Бунда, звернувся у ПАТ «Волиньобленерго» із проханням вирішити проблему електропостачання. Йому відповіли наступне: гуртожиток не має техпаспорта та іншої документації. Тому необхідно виготовляти усе, як на новобудову. Але документація на завод існує, а ми – частинка того заводу! Значить і на гуртожиток також щось має бути!» – розповідає голова будинкового комітету Ганна Матвійчук.

Уся справа виглядає дивно. У телефонній розмові ліквідатор Михайловський пояснив, що вже два роки намагається передати на баланс міста будівлю. Однак, каже він, ніхто в місті його приймати не поспішає. Приватизувати людям також приміщення не дають. Відновити світлопостачання та газ – неможливо.

ПАТ «Волиньобленерго» запросило за відновлення постачання електроенергії 115-ть тисяч гривень «спонсорської допомоги», яку обіцяли повернути протягом 5-ти років. Окрім того, люди із власних кишень мають сплатити 170-т тисяч грн. за виготовлення кошторису, та 6 тисяч за складання проекту енергопостачання.

«Ви складіть ці суми разом і скажіть – чи можуть пенсіонери, інваліди, одинокі матері та сім’ї, у яких чоловіки служать на Сході України, сплатити ці кошти? Нам життя не вистачить, щоб заробити такі суми!» – каже пані Ганна.

РГК «Волиньгаз» із наданням своїх послуг питання вирішило кардинально – перерізавши трубу. Не опломбувавши, а перерізавши газогін болгаркою.

Доведені до відчаю люди звернулися за допомогою до народного депутата України Ігоря Гузя, голови облдержадміністрації Володимира Гунчика та у ЗМІ із проханням допомогти повернути життя у їхній будинок. У зверненні вони висловили недовіру до дій ліквідатора Михайловського та до сум, встановлених ПАТ «Волиньобленерго».

«Суму ПАТ «Волиньобленерго» обгрунтовують тим, що ми за свій кошт повинні встановити новий трансформатор, хоча трансформаторна станція знаходиться неподалік від гуртожитку. В нас закралися сумніви, чи не завищена сума?» – вказано у зверненні мешканців.

«Ми поробили там ремонти, вклали гроші, замінили вікна. Навіть при умові, що ми тут не живемо – за власний кошт покосили траву біля гуртожитку, збираємося прибирати прилеглу територію постійно! Ми ж навіть лічильники на електроенергію купили і встановили до кожної кімнати! Все, чого ми хочемо – дайте нам можливість самотужки відновити придатність будинку, гарантуйте нам, що ми отримаємо на нього право власності та допоможіть із енергопостачанням!» – звертаються мешканці.

Люди створили будинковий комітет, а тепер просять у депутата допомоги по відновленню постачання електроенергії та посприяти у створенні ОСББ, аби в подальшому приватизувати кімнати.

А доки бюрократія тягнеться, у приміщенні поселилися люди без визначеного місця проживання, перетворюючи гуртожиток на притон, де ввечері страшно ходити.