За новим законом вибори до місцевих рад проходитимуть за мажоритарною системою у маленьких містечках, селищах та селах, і пропорційною – до міських, районних і обласних рад. Але, завдяки відкритим спискам, тепер українці обиратимуть у владу не партії, а конкретних кандидатів від них. Торкнулися зміни і виборів мерів.

Ухвалений Верховною Радою законопроект №2831-3 про місцеві вибори кардинально змінює правила гри для політичних партій. Тільки при розгляді депутати внесли в документ понад 1,5 тис. поправок. Виборча кампанія до місцевих рад за новими правилами стартує 25 серпня і триватиме 60 днів, - пише ТСН.

Основні зміни

- Скасовано «мажоритарку» для населених пунктів, де проживають понад 90 тис. виборців, і введено відкриті партійні списки;

- В селах і селищах, де проживає менше 90 тис. виборців, буде діяти мажоритарна система з правом самовисування;

- Виборчих блоків більше не буде - норму вилучили. Це означає, що кілька партій не зможуть йти на вибори одним списком заради отримання кращого результату.

- Прохідний бар'єр для партій становить 5%. Ця норма залишилася незмінною;

- Скасовано заборону на участь у виборах партіям, зареєстрованим менше ніж за рік до виборів;

- Відкриті списки будуть мати закриту частину з одного кандидата. За словами авторів законопроекту, це - наслідок компромісу з противниками відкритих списків;

- Територія, на якій проводяться вибори, ділиться на територіальні виборчі округи. Кількість округів дорівнює кількості депутатів (мандатів), які обираються у відповідну раду;

- На кожен округ партії зможуть висувати лише по одному кандидату;

- У складі обласної ради кількість представників від одного міста не може перевищувати 20% від загального складу ради. Це зроблено для рівномірного представництва територій;

- Вибори мерів у великих містах будуть проходити у два тури за тією ж схемою, що і на виборах президента;

- Вводяться гендерні квоти - у місцевій раді має бути не менше 30% представників однієї статі.

Крим і Донбас

На Донбасі і в Криму, у зв'язку з агресією Росії, виборів 25 жовтня не буде. Перелік неконтрольованих територій, які не будуть брати участь у виборчому процесі, визначать окремою постановою Верховної Ради.

Вибори мерів

Норма про вибори міських голів у два тури стала каменем спотикання при ухваленні законопроекту. Проти неї виступали очолювані мерами Києва і Львова УДАР і«Самопоміч». Зрештою, норму залишили у тексті закону. Тепер мерів міст, де виборців понад 90 тис., будуть вибирати за системою абсолютної більшості (50% + 1 голос). Якщо в першому турі ніхто з кандидатів не набере 50%+1, буде призначений другий тур, в якому будуть змагатися два кандидата, які набрали найбільшу кількість голосів під час першого туру. Але кандидатів будуть висувати лише партії. Виняток зроблено для невеликих міст і селищ де проживають менше 90 тис. виборців. Там мерів будуть обирати як і раніше в один тур простою більшістю голосів. Також, участь у виборах зможуть брати самовисуванці.

Оцінки

На думку експертів і самих депутатів, закон не ідеальний, але впроваджує низку позитивних змін. Зокрема, виборці будуть голосувати за конкретних кандидатів, що йдуть по округу, а не абстрактний партійний список з невідомими учасниками. Хто стане депутатом, буде вирішувати виборець, а не партія.

«За кожним округом буде закріплена особа, у бюлетені буде записано, наприклад, «Батьківщина», далі - перший номер, який є захищеним - менеджер виборчої кампанії, а наступний - кандидат, закріплений за цим округом. У громадянина є вибір - він з одного боку прихильник партії, а з іншого, подивиться, чи достойно людина цю партію представляє. І в підсумку це буде не тільки внутрішньопартійне змагання, а й змагання коли ми побачимо, чи дійсно лідери партійних списків популярні серед людей», - пояснює заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.

Отже, результат партії на виборах буде залежати від популярності конкретних кандидатів, яких вона висуватиме. Тому можна очікувати, що політсили будуть активно намагатися залучати розкручених політиків та громадських діячів для більшого представництва в радах. У той же час, проти ухваленого законопроекту виступає колишній голова Комітету виборців України, депутат фракції Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко. Він обурений нормою про імперативний мандат, що з'явилася під час підготовки до другого читання. Вона дає можливість відкликати депутата в разі неефективної роботи. При цьому, за словами депутата, ключова роль у визначенні ефективності буде належати не виборцям, а самій партії. У той же час, новий закон допоможе позбавитися від так званих «контрактників» у партійних списках, які просто купували прохідні місця, вважає перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко.

«Деякі партії продавали або передавали місця своїм спонсорам. А тепер це буде неможливо, тому що ти не знаєш своє місце у списку - воно буде визначатися внутрішнім рейтингом, кількістю голосів виборців. Тобто, просто купити вже не можна, доведеться працювати з виборцями на окрузі», - говорить він.

Ще одне важливе нововведення - скасування політичних блоків. До ухвалення закону в кулуарах Ради активно обговорювали можливий спільний похід на нинішні вибори УДАРу і «Самопомочі». Також обговорювали можливість блокування і «Народний фронт» з БПП. На думку голови фракції «Самопоміч» Олега Березюка, така система робила можливим реванш і залишків Партії регіонів: «вони під виглядом маловідомих партій, об'єднаних в блоки, могли «штурмувати» місцеві ради», - вважає Березюк.

З іншого боку, заборона блоків вдарить в основному по малим партіям, які пройдуть до рад з мінімальним представництвом. У той же час, на думку політолога Олександра Палія, тотальної монополії великих партій все одно не буде. «Що стосується впливу на конкретні партії, то, думаю, більше, ніж закон, буде впливати здатність  партій залучити популярних людей, оскільки від цього буде залежати загальний результат партій. Тобто, робота партій з кадрами стає дуже важливим фактором», - говорить він.

Важлива і можливість брати участь у виборчих перегонах нових партій, зареєстрованих менше ніж за рік до виборів, або тих, що протягом півроку змінили назву. Відповідна заборона спочатку була внесена до законопроекту за ініціативою «Батьківщини». Втім, при обговоренні – була скасована. А значить молоді політичні сили, зокрема, ті, які представляють себе як партії Майдану, теж підуть на вибори. Тепер справа за малим - Рада повинна призначити дату проведення виборів. За словами голови фракції БПП Юрія Луценка, виконати цю процедуру депутати планують до кінця поточного тижня.