Вперше драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня» опубліковано ще 1912 року на сторінках журналу «Літературно-науковий вісник». А два роки по тому  з’явилося і окреме видання книги з портретом автора та додатками, підготовлене рідними поетеси і надруковане в Києві. На основі оригіналу цієї книги з фондів  Колодяжненського літературно-меморіального музею на Волині втілили ідею факсимільного перевидання раритетної книги 1914-року та додатку до неї з назвою «Лісова пісня» Лесі Українки в рецепціях». Презентація унікальних видань відбулася в Нечимному під час семінару для директорів літературних музеїв України, - пише ВОДТРК.

«Ідея була давня — перевидати видання «Лісової пісні» 1914 року. Оскільки в журналі «Літературно-науковий вісник» був надрукований перший варіант, який за словами Лесі Українки мав певні похибки друкарські, і вона не могла вичитати, оскільки була в Грузії, відповідно це видання готувалося вже з правками, з ілюстративним матеріалом… 03.09.28 Сам шрифт, все витримано, остання фотографія Лесі Українки, тут мелодії і волинські типажі, волинські краєвиди. Чому власне ми і ставили за мету її видати на Волині. Тому, що мотив книги — волинський. І відповідно — це річ, яка приносить славу Волині…», – розповів директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк.

Факсимільне перевидання «Лісової пісні» з портретом автора і додатками, видане 1914-го року в київській друкарні Бондаренка та Гніздовського, взялися виконати в Ковельській міській друкарні. Волинським поліграфістам вдалося відтворити  папір, шрифт і верстку раритетної книги.

«Складність в тому, що факсимільне видання передбачає точну копію оригіналу. Це певна якість паперу, шрифт… Ми вже не перший раз робимо таке замовлення для Волинського краєзнавчого музею, тому маємо певний досвід. Ми старалися і, думаю, нам все вдалося», –зауважила директор ТзОВ “Ковельська міська друкарня»  Ірина Борейко.

Автор передмови, професор СНУ ім. Лесі Українки Луїза Оляндеррозповіла про унікальність видання: «Це видання унікальне вже тому, що воно відбиває в собі сприйняття твору Лесі Українки від часу першого видання до сьогоднішнього дня. І не тільки в слові, а й в інших мистецтвах… Треба зазначити, як вдало виданий каталог. А це — скарб для дослідника.  Леся Українка і Волинь — це ж тут дуже широко постає. Завжди кажуть: ми погано знаємо Україну. А ці люди не скаржаться, вони роблять конкретні справи для того, аби пізнавали нашу Україну. От люди візьмуть цю книжку — і будуть знати, що таке  Україна».