Історія лучанина Богдана Кравчука прогриміла у ЗМІ обласного і всеукраїнського рівня минулого року, коли юнак із синдромом Дауна успішно склав ЗНО і вступив до Східноєвропейського національного університету на історичний факультет.

Богдан – «дитина сонця» і світла. І хоча йому вже 20, він не розгубив цієї світлості ні краплиночки. Він – студент, просто обожнює історію, любить вчитися, займається спортом і прихильний до тих, хто його оточує. Добрий, чуйний та ніжний, а ще – найкращий, - йдеться на сайті Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк».

«Дитина була бажана, дитина була найкраща. Звісно, мені, як матері, не відразу вдалося прийняти ситуацію, діагноз, який поставили Богдану. Якщо я скажу, що прийняла відразу, змирилась і сприйняла, це буде неправда. Все це пройшло через серце, через страждання, міркування. Мені вже було неважливо, хто винен і як сталося, для мене постало питання – що робити», – розповідає мама Богдана Євгенія Кравчук.

Як би важко не було родині із сонячним хлопчиком, у якого волею долі у генетичному коді виявилася одна зайва хромосома, вони вчилися жити із цим усі разом. Більше того – радіти життю, навчити дитину пізнавати його.

«І 5 хвилин не було, щоб він залишався сам. Був у нього такий чудовий дідусь Василь Остапович Кравчук. Він був палки патріотом України, знав дуже добре історію нашої країни, розповідав Богдану про козаків, про гетьмана, про історію України. Богдан захоплювався і з захопленням слухав це все», – продовжує свою розповідь Євгенія.

Дідусь розповідав хлопчикові найрізноманітніші історії. Замість звичних дитячих іграшок найліпшим подарунком на день народження була книга.

 

«Історія мені сподобалась, бо я читаю багато книжок, набираюся розуму. Я маю цілу бібліотеку з історії. Читаю українську літературу, щоб швидше розвиватися. Ми – наймогутніші! Нас ніхто не зламає, в нас є український дух!», – зазначає Богдан.

Богдан – єдиний в Україні студент вишу із таким діагнозом. Це коштує йому неабияких зусиль – він читає і тренується постійно, займається із репетиторами. Вивчає мови, вчиться ділитися своїми знаннями із викладачами. Мама намагається вкласти в свою дитину усе можливе, використовує кожен шанс для його розвитку.

«Вкладати праці треба було багато. Я думаю, що всім батькам, які мають таких дітей, треба уважно спостерігати за своїми чадами. Якщо дитина проявляє до чогось якийсь інтерес, то треба зробити все для того, щоб розвивати її саме в тому напрямку. У нашому світі не існує таких ліків, які забрали б оцю зайву хромосому з організму моєї дитини, але чула багато рекомендацій про дельфінотерапію. Дуже мені хотілося, щоб моя дитина поплавала з дельфінами. Але, на жаль, такі кошти в сімейному бюджеті було важко зібрати. Відтак, дельфінотерапію син отримав завдяки Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк», – розповідає мати.

Фонд «Новий Луцьк» надав Богдану можливість отримати 9 сеансів дельфінотерапії. Мама була неабияк здивована, коли на її запит до Ігоря Палиці відгукнулися дуже швидко.