Анатолій Діденко у вчорашньому матчі за  «Волинь» вперше відзначився у воротах суперників «хрестоносців». Після гри Анатолій прокоментував клубній прес-службі лучан перипетії поєдинку 3 туру у Запоріжжі:

- В першому таймі у нас багато що не виходило. Напевне, хотіли швидше забити і це заважало. В перерві поговорили, зібралися, вийшли і добре зіграли. Класно, що Жуня забив (Жуніч) й гра заспокоїлася. Можна було б і більше забити.

- Як вважаєш – «Металургу» не вистачило сил на другий тайм протистояти вам чи «Волинь» додала?

- Ми додали, бо вийшли ще більш мотивованими. Нервова гра була більше в першому таймі через сильне бажання забити.

- Коли ти забивав свій гол, знав напевне, що Кобахідзе туди подасть?

- Це більш інстинктивно вийшло. В першому таймі також кілька таких подач було, але вони на дальню стійку йшли. Зрозуміло, що ривок по подачі робиш, та не завжди виходить. Коли забив свій гол, то, можна сказати, щасливо зустрівся із м’ячем і Коба гарно навісив.

- Ти ще раз міг забити згодом, і знову був шанс вразити ворота ударом головою…

- Якби все забивалося у футболі, то рахунки були б хокейні. В моєму моменті треба було приймати м’яча на груди і тоді вже бити. Це було близько, біля воротарської і я вважаав, що кіпер може скоротити кут обстрілу, тому вирішив відразу пробити головою – трохи неточно вийшло.

- Перший домашній матч команди ти пропустив проти «Шахтаря» через ушкодження. Готовий дебютувати у п’ятницю проти «Металіста»?

- Ще певні болі залишилися, але, знаєте, в грі все проходить. Готовий зіграти, якщо все добре буде.