Похід по Озерянському намисту. Досвід мандрівника (27 фото)

Волинський мандрівник Павло Савчук опублікував у мережі Facebook кількаденну мандрівку волинськими озерами, яку він здійснив у 2008 році. Думаємо, волинянам буде цікаво ознайомитися з мандрівними нотатками, а при нагоді й повторити маршрут неймовірними поліськими перлинами Волині. 

Озерянське намисто - це сузір`я з 12-ти озер в Турійському районі Волинської області неподалік від сіл Озеряни, Пересіка та Сушибаба.
Маршрут: с. Озеряни - с. Сушибаба - озеро Бережисте -озеро Пісочне - озеро Бенедиктове - озеро Пересіка - озеро Данилове - озеро Погоріле - с.Озеряни
Двоє учасників 
Протяжність 27 км, неповних 4 дні.

Плеса карстового походження, всі порівняно невеликого розміру, від 250 до 700 м в діаметрі, з середньою глибиною 7-10 м .Саме глибоке - Перевірське – 21 м. 

Виникли після відходу льодовика.
Озеро Пісочне ( на Волині з такою назвою біля десятка озер) - популярне серед відпочиваючих, є турбази і т.д
На інших озерах турбаз немає , і вони досить дикі, природа збереглась.
Ось що написано в довіднику « Природно-заповідний фонд Волинської області» про заказник місцевого значення "Озерянський":
«...Цінний природний комплекс, що об`єднав сосново-дубові та осикові ліси віком до 65 років, луки, пасовища, болота та чагарники, а також 12 озер. Тут розмножуються різні види тварин, зокрема козуля європейська, заєць-русак, білка, куниця лісова, ряд видів птахів, а також видра річкова та журавель сірий, занесені до Червоної книги України...»

Маршрут нескладний, хоча початкового знання в користуванні карти та компасу потребує.

День перший.
Стартували с села Озеряни.
Історична довідка: 
"...В далекі часи село було розташоване в низинній та заболоченій місцевості на півночі Озерянського озера і звалося, як розповідають старожили, Сандовом. У центрі його стояли дво- і триповерхові будинки з мідною покрівлею. Були й магазини, майстерні, базар. Центр населеного пункту, де жили євреї, називали «містом», а околиці – «селом», де жили українці, які займалися рільництвом.
Коли проводилися сільськогосподарські і меліоративні роботи на північному боці озера, наші селяни знаходили різні речі побуту, гроші, зброю, кістки людей, гудзики з незнайомою емблемою. Очевидно, тут були бої, під час яких містечко Сандово було зруйновано.

Потім у цій місцевості настали голодні роки. Почалася епідемія холери. Людей залишилося дуже мало. Вони покинули це нещасливе місце і поселилися на південному березі озера.
Нове село, природно, назвали Озерянами. Воно було побудоване за польського короля Владислава II Ягайла. Після його заснування тут нараховувалося 65 дворів, магазини, базар, консервний завод, майстерні.
«Великим феодальним власником була Володимирська єпископська кафедра. В 1593 році був складений її опис, з якого видно, що єпископській кафедрі належали два містечка — Квасів і Озеряни, 31 село, 11 рибних озер, а також окремі двори і дворища». 3 цього виходить, що колись містечко Озеряни належало до Володимирських владик і заново заселене в 1577 році. Центр його, як і раніше в Сандові, називали «містом», а околиці — «селом»...»

В Озерянах оглянули місцеве озеро,. Розкинулось посеред села, більш схоже на ставок. (600 м довжиною, і 350 м шириною, глибина 5 м).

Йдемо спочатку через село, потім прямуємо через поле неподалік села Сушибаба. 
Дивна історія назви цього села. Ще в давнину, місцеві жителі ховались від набігів татар в лісі. Одна жінка сховалась в величезне дупло, а вилізти назад не змогла. Згодом, її висушене , муміфіковане тіло знайшли.
Ось такий один з варіантів походження назви…
В давнину болота називали чорноплесами, гало, бабами. Тому, назва «сушибаба» може означати також і «висушене болото».

З селом Сушибаба пов`язані трагічні сторінки Холокосту. В 1942 році гітлерівці активно створювали численні єврейські гетто по Волині. В серпні-вересні 1942 всі гетто були жорстоко знищені. Поряд з селом Сушибаба було розстріляно 800 євреїв...

Пройшовши через рясні лісові чорничники, вже ввечері підходимо до озера Бережистого, де й стаємо на ночівлю.
Неподалік є ще 2 озерця, але вони сильно заболочені.

День другий.

Прокинулись. Витягнувши руку з намету , назбирали кружку чорниць до сніданку. Моросить дощ. Опівдні збираємось і обстежуємо берег озера - на протилежному березі піщаний пляж.

Далі, покрокували в напрямку Пісочного. Трохи заблукавши та помокнувши під рясним ливнем, згодом дійшли до каналу , всіяного квітами латаття, а на березі поласували лісовою смородиною та суницями.
Ще сотня метрів і ми біля турбази на березі озера Пісочного. 
Розміри озера 700 м на 270 м. Глибина 8.8 м
Що характерно, всі пляжі зайняті турбазами. Озеро надто цивілізоване.
Виходимо на пірс. Перед нами по дошках стрілою промайнула в траву гадюка.На водоймі гойдаються на хвильках різні види качок, парочка пірникіз.
Плесо теж ряснить лататтям та листям рдесту. В лісочку, на невеликому узвищенні, розбиваємо табір. Намет ставимо на товстому шарі моху, м`якому, як перина.

День третій.

Півдня відпочинку, купання, каша з чорницями - і далі через ліс та поле до озера Бенедиктове.. Спочатку спробували вздовж каналу дійти до озера Болотного, але підхід до води був надто зарослим очеретом та рогозом. 
На полі серед духм`яного різнотрав`я та яскравих квітів відчули п`янкий запах суничника. Поряд було повно налитих соком та сонцем відбірних ягід. Півгодини вимушеної затримки 
Це були самі смачні сонячні суниці в моєму житті. 
Бенедиктове озеро невелчке, сховалось серед лісу. Так як ці озера карстового походження - більшість з них мають форму воронки-лійки, тому берег може бути крутий.

Зустріли декількох рибалок - сказали , що вода в цьому озері з домішками срібла, дуже чиста.
Водяться раки - підтверження тому . 
З задоволенням скупнувшись після польової спеки, ми поновлюємо запас питної води і обходимо озерце по периметру. Берег сильно порослий, гущавина, чагарник, комарі.
Вийшовши на поле, знову вдихаємо аромати різнотрав`я.

Йдемо назад через поле, по лісовій дорозі до села Пересіка. Тут до нас приєднується ще один мандрівник-собачка , який із задоволенням провів нас до села, а на привалі песик по-братськи розділив з нами перекус.

В селі нам порадили , як потрапити до однойменного озера Пересіка .

Озерянське намисто - це сузір`я з 12-ти озер в Турійському районі Волинської області неподалік від сіл Озеряни, Пересіка та Сушибаба.
Маршрут: с. Озеряни - с. Сушибаба - озеро Бережисте -озеро Пісочне - озеро Бенедиктове - озеро Пересіка - озеро Данилове - озеро Погоріле - с.Озеряни
Двоє учасників 
Протяжність 27 км, неповних 4 дні.
Плеса карстового походження, всі порівняно невеликого розміру, від 250 до 700 м в діаметрі, з середньою глибиною 7-10 м .Саме глибоке - Перевірське – 21 м. 
Виникли після відходу льодовика.
Озеро Пісочне ( на Волині з такою назвою біля десятка озер) - популярне серед відпочиваючих, є турбази і т.д
На інших озерах турбаз немає , і вони досить дикі, природа збереглась.
Ось що написано в довіднику «Природно-заповідний фонд Волинської області» про заказник місцевого значення«Озерянський»:
«...Цінний природний комплекс, що об`єднав сосново-дубові та осикові ліси віком до 65 років, луки, пасовища, болота та чагарники, а також 12 озер. Тут розмножуються різні види тварин, зокрема козуля європейська, заєць-русак, білка, куниця лісова, ряд видів птахів, а також видра річкова та журавель сірий, занесені до Червоної книги України..»