Напередодні російського ембарго «Європейська правда» проаналізувала так звану закриту статистику зовнішньої торгівлі українських регіонів: як Україна змінює експортні ринки. Про це повідомляє «Волинська правда».

Як зазначає аналітик Юрій Панченко, «ці дані відсутні у вільному доступі, але вони надзвичайно важливі - вони показують зміни інтересів українських експортерів по кожній з областей. Наразі можна простежити, як змінилися пріоритети українських експортерів у першій половині 2015 року».

 


Він підкреслює, що, перш за все, нинішні статистичні дані мають дуже високу базу порівняння. У першій половині 2014 року після набуття чинності автономних преференцій ЄС відбулося різке зростання експорту до ЄС - за півріччя темпи зростання майже досягли 15%. Але початок широкомасштабних бойових дій на Сході повністю нівелював це досягнення.


Саме тому можна стверджувати, що нинішні статистичні показники є найгіршими, а в наступні місяці ми обов`язково побачимо зростання експорту. Бажано лише, щоб це зростання було не лише статистичним ефектом.


Якщо порівнювати із минулим роком, то перше, на що звертаєш увагу - це зменшення регіонів, в яких ключову роль відіграє торгівля з країнами СНД. Якщо за результатами 2014 року в 10 областях частка експорту до Співдружності перевищувала європейську, то лише за півроку їхня кількість зменшилася до п`яти.


Важливий момент: за результатами 2014 року у двох областях - Харківській та Сумській - частка експорту до СНД перевищувала 50%. Ситуація змінилася - критично залежною від східного ринку залишається лише Харківщина.


Нинішнє зменшення залежності від ринку СНД важливе лише тим, що воно пом`якшує "больовий шок" від ембарго, яке РФ вводить для українських продуктів харчування з січня 2016 року.


Натомість кількість областей, де частка торгівлі з європейськими країнами переважає експорт в СНД, за півроку зросла з 5 до 18. При цьому в семи західноукраїнських областях частка європейського експорту вже перевищує 50% (півроку тому таких областей було лише 5). Лідирують ж серед них Закарпаття та Волинь.


Ще одна тенденція - збільшення експорту до «третіх країн». Торгівля з ними переважає у 8 областях, а також у Києві.


Втім, існує і зворотний процес - у декількох областях цього року знову поступово зростає частка експорту до РФ. Поки це зростання незначне, а тому можна пояснити це тим, що частина українських виробників «знайшла шпаринки», щоб оминути численні заборони російських контролюючих установ.


Не менш важливими є темпи зростання/падіння зовнішньої торгівлі. В цілому, за результатами першого півріччя український експорт до СНД впав на 49%, а до Європи - на 19%.


В Міністерстві економічного розвитку та торгівлі спад експорту до ЄС пояснюють двома факторами: зупиненням великих металургійних підприємств на сході (насамперед у зоні АТО), а також низькими цінами на кукурудзу в Європі, що змушує українських агроекспортерів продавати її на інших ринках.


Перевіримо ці висновки регіональною статистикою.


Дійсно, найбільші темпи падіння експорту до Європи фіксуються у Донецькій (-45%) та Луганській (-98%) областях.


Разом з тим, зменшення поставок до Європи фіксується і в більшості інших областей. Причому далеко не завжди аграрних.


Наприклад, на 46% знизилися поставки до Європи з Києва.


Це падіння не можна пояснити ані призупиненням виробництва внаслідок АТО, ані цінами на кукурудзу. Швидше, варто говорити про обережність європейців в укладанні контрактів із підприємствами країни, де йдуть бойові дії.


Втім, у семи областях Держстат фіксує зростання експорту до ЄС. Чи є це випадковістю - побачимо за три місяці, коли будемо аналізувати зовнішню торгівлю за результатами трьох кварталів.


Однак поки що є всі підстави очікувати покращення показників зовнішньої торгівлі - насамперед із європейськими країнами.